Вітаю усіх своїх любих читачів❤️

Сьогодні наша з Софією книжечка "За два кроки до тебе" надійшла у передплату, чому ми неабияк зраділи))) Але без вас би цього не сталося!❤️❤️ Тому особлива вам подяка і, сподіваємося, події що розгортатимуться далі вам ну дуууже сподобаються))) Також сподіваємося і на вашу підтримку під час передплати, адже це важливий крок для нас, а не лише для наших героїв)))

Традиційно, додам позаплановоно частину оновлення для самих активних, хто вже встиг доєднатися до нас)))

Івар припав до моїх вуст, змушуючи завмерти від несподіванки. Навіть не опиралася, хоча розуміла, що перед усім цей поцілунок був адресований зовсім не мені. Мабуть, коханій, з якою… Гадки не маю, що в них там було, проте я не мала права забирати ці поцілунки. А Івар… він не мав жодного права використовувати мене! Більше я цього нікому не дозволю!

Схопила стакан з водою зі столика поруч та вилила все на голову Івару. Думала, що прийде до тями, але він лише ще сильніше притулив мене до себе, починаючи обмацувати все що тільки можна й не можна. Вже й багряніла від збентеження, й синіла від того, з яким шаленством він заціловував мої губи, не даючи зайвий раз вдихнути повітря. 

— Іваре… — видихнула з-поміж поцілунків, важко дихаючи та спробувала вкотре відштовхнути його. Проте цьому скандинавцю було байдуже. Типовий вікінг… Здавалося, що він вже при тямі, проте той ні на мить не давав спокою, впиваючись все сильніше. — Іваре, зупинися… Що ти робиш?

— Божеволію від тебе, — видихнув він прямісінько в мої вуста.

— Іваре! — крикнула, настільки сильно, наскільки взагалі могла й той нарешті спинився.

Словом, що розбираємось, що ж там було далі... Приємного читання❤️

Безмежно вдячні за довіру до нас та любов до Івара та Лорейн❤️