Про мої львівські будні

Приблизно так я виглядала у 2018-2019 роках, коли писала свій роман #321вічність 

На фоні першої світлини Львівський національний університет, де я навчалася на перекладача.

Поки я писала роман, то вчилася в другу зміну, працювала приватним репетитором англійської і перекладала першу книгу для Вівату #географіягеніальності 

Загалом спала я тоді мало, але часто до обіду)) Пила багато львівської кави, навертала повно смачної пасти і раділа своєму творчому життю.

Зараз я вже не живу у Львові, але часто, до щему в серці, згадую цей творчий період і прекрасне місто, в якому я написала свій перший роман.

А яке місто/місце ви вважаєте осередком творчої сили?

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Арія Вест
06.03.2024, 18:05:54

Я живу у Львові, але романтизую Будапешт, Хорватські морські містечка❤️ Львів для мене занадто людний зараз, нема колишнього комфорту й спокою…

Leksi Flame
06.03.2024, 18:23:22

Amilazka, Ох, може і таке бути, справді. Я була востаннє цього року у вересні, і якісь були інші відчуття, не такі магічні, камерні, як коли я навчалась (2016-2020 роки). Корона та війна важко впливають на міста та людей( Недавно була в Празі - потужне місто! Хто сумує за магією Львова - теж рекомендую туди! Завдяки вашому коменту додам ще трохи міст у свій списочок міст-магії!)

avatar
Віка Лукашук
06.03.2024, 17:10:49

Дуже чудова історія! Львів - це справді місто загадковості та натхнення. А Львівська кава - це щось особливе )

Показати 3 відповіді
Leksi Flame
06.03.2024, 17:35:24

Віка Лукашук, це моя мрія на найближчий час:) дякую за побажання)

Інші блоги
Мій первісток.
Всі ми колись в ранньому дитинстві читали, або слухали від батьків різні казочки. Немає напевно жодної дорослої людини, або малої дитини, хто б не був знайомий з класичним колобком. Одного дня, за буденними справами, я від
Про плани ♥
Вітання найкращим у світі читачам! Ви можете спитати, чому саме зараз я вирішила поговорити про плани, а не в останні дні року. І я відповім, що мене тіпає від блогів про підсумки року. Підсумок один ­ — у країні досі
Серце
Вразив блог про Маріуполь. особливо на фоні того, що друкує вітчизняна письменницька (тут треба лапки) спільнота і видає за шедевр і перли гумору. По-перше, якість там - не особо. По-друге, не смішно взагалі. Ну, най сміються.
Запрошую на новосілля))
Любі мої читачі та підписники, я нарешті вирішила всі питання щодо моїх авторських сторінок. Книжники Червона шапочка. В бою зі своїми тінями. , Колобок у пастці науки, Продана рідною матір'ю переїхали на пмж за адресою
Моє робоче місце — там, де народжується пам'ять.
Челендж: Моє робоче місце — там, де народжується пам’ять Передусім хочу подякувати пані Єві Ромік за її мудрі поради та пану Сергію Ляховському за надихаючий допис у блозі: "Кожна історія — це внутрішній світ
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше