Ігри з часом у Стихійному лихі
Вітаю всіх!
Хто полюбляє ігри з часом? От в СТИХІЙНОМУ ЛИХІ зараз можна буде з ним трохи погратись)) Я колись читала цікаву теорію про можливість переміщень у часі й те, про що я написала в книзі не є моїм: це лиш вільна інтерпретація чужих роздумів, чи дослідів - не знаю, що там ближче. Так, от ті, хто серйозно заморочився вивченням проблем часу, дійсно вважають, що змінити щось у своєму теперішньому шляхом впливу на минуле - неможливо. Якщо припустити, що людина зможе повернутись в минуле й виправити якусь свою, чи чужу помилку, то цим вона лиш створить альтернативну часову гілку, в котрій події будуть вже відрізнятись від її власної. Але, після повернення, у своїй часовій гілці ніяких змін вона не побачить. А в ту - другу - потрапити не зможе, бо там буде вже її копія.
Мені більше до вподоби теорія про те, що можна повернутись й виправити те, що хотілося б. Але, це можливо лише у фантазіях. А в моїй історії ніхто нічого не виправляє: один вирішив подивитись - що ж було у давнину, а інші - потрапили у неконтрольований часовий потік і їх занесло в ту саму давнину. Та з'явилась ще й третя, котра взагалі зламала все, й тепер у минулому застрягли й горе-вчений і Світан...
Це був спойлер))
Та не встиг зникнути цей горе-вчений, як в лабораторії раптом матеріалізувалась якась дивна дівчина у великому циліндричному капелюсі, прикрашеному годинником. Її тоненьку фігурку щільно облягав синій з темно-бронзовою оздобою піджак, й такі ж обтислі штани. А на паску теж красувався чудернацький годинник.
– Я так і думала! – окинула вона прискіпливим поглядом Ірину. – І де він?
– Хто?
– Вільний Волен! – якось недобре промовила ті слова незнайомка.
– Десь… за півтори-дві тисячі років звідси, – опасливо глянула на пристрій Ірина.
В нього ж втупилась й незнайомка:
– Чудово! – ображено підтиснула вона губи. – Хай там і погуляє.
Не встигла Ірина кинутись навперейми, як дівчина схопила прилад переміщення у часі й зникла…
І нагадую, що моя книга приймає участь у міжавторському флешмобі #справжнє_кохання, в котрому беруть участь:
ВІДШУКАТИ СКАРБ Анітки Санніфео
ПОДАРУЙ МЕНІ НІЧ Аврелії Аверлі
ЗАПЕКЛИЙ ШЛЮБ Лариси Бондарчук
МОЯ ДОРОСЛА МАЛЕНЬКА КАПОСНИЦЯ Неталі МакКензі й Мартіни Зоріної
КРИЖАНЕ СЕРЦЕ РЕЙНВОЛЬДА Тані Толчин
ОБМАНУТИЙ ПЕРЕВЕРТЕНЬ Кристини Асецької
Приємного всім читання й мирного неба над головою!
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОго)) то виходить мало того що вони тепер порізну, то щей в різних часових періодах?))
Інна Турянська, Забирай!)))
Ого! Оце так! Це якась магиня часу? Чи богиня часу? А той горе-вчений її вже дістав))) мабуть, грається з часом, її тривожить)))
Клас! Чекаю з нетерпінням далі.
А повернутися хотілося б у минуле. Щось би виправити - і назад)))
Лариса Бондарчук, Може)) А, може, чимось іншим)))
Вітаю з 900! Знову треба блог)))
Лариса Бондарчук, Дякую! Блог то вже на 1000 буде)))
Вітаю з гарною цифрою!
За кілька кроків перша тисяча)
Alesia, Я не проти стрибнути)) Підлещуюсь до ШІ, але він не так часто дає красу, як я чухаю, а то візуалів було б більше)))
Оце Світан і Ірина втрапили!))) Не досить своїх проблем, ще той Волен горе-вчений!)) Дякую за цікаву книгу!)
Таня Толчин, Вони спробують))
Воу, спойлер багатообіцяльний! Такі цікавезні пригоди намічаються!)) Арт дуже гарний))
Юлія Міхаліна, Боюсь, вони ні зі мною, ні з тобою не погодяться))
Дякую! Дуже цікава книга і з кожною новою главою стає ще цікавіше ❤️
Ірина Гончарук, Дякую! Приємно це чути))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати