Вони не знайомі, але мають спільну доньку. Знижка!

— Спокуса настільки сильна…

Чоловічий голос перетворюється на шепіт. У нього проникає вібруюча хрипота. Тоді як очі не припиняють розглядати моє відкрите тіло.

Сьогодні ми проїхали всі можливі жовті світлофори. На червоний аж ніяк не можна!

— Владе. Я мати твоєї дочки. — Намагаюся протверезити, проте досягаю діаметрально протилежного.

— Звучить до одуріння правильно, чи не так?

Його очі темніють, Влад важко сковтує, ковзаючи по тілу повільно. Наче насолоджуючись. Поки що лише побаченим.

Ніяких поки що!

— Тобі не потрібні серйозні стосунки, а мені не потрібен зв'язок на одну ніч. — Закликаю до здорового ґлузду, але той, здається, залишив його.

— З тобою хіба може бути на одну ніч, Тюльпане?

Він підходить ближче ходою леопарда. Пересувається, ніби з роду котячих і стає навпроти. Так, щоб краще мене бачити. Але я ж без червоного капелюха!

Відкриваю рота, але різко його закриваю. У тиші кімнати, серед туману пари гарячої води. Дивлячись у завжди покриті інеєм очі, які зараз більше схожі на колір лазурного берега, ніж на замерзле озеро. Мене огортає зміна стану володаря цього погляду. Саме тому я замовкаю. Просто не можу нічого вимовити.

Не знаю, за що він приймає моє мовчання. Виклик, зелене світло, згода?

Та за секунду я бачу, як пальці його правої руки занурюються у воду, обхоплюють мій стан і підіймають над водою, щоб у наступну мить впитися губами у низ живота.

Мимоволі відкидаю голову і хапаю повітря ротом, тому що те, що я відчуваю — дивовижно. Вогонь задоволення хвилею проходиться тілом, і я стискаю бортик ванної, щоб не розсипатися на атоми.

Всього лише кілька незабутніх секунд блаженства, й міцна чоловіча рука відпускає мене. Обличчя Влада змінилося до невпізнання: очі палають, губи напіввідкриті, дихання важке.

Ймовірно, він бачить те ж саме.

Навпроти.

Вони не були знайомі, однак мають спільну доньку.

Успішний стоматолог, у житті якого немає місця почуттям. Навіщо? Вигідні угоди, світові конференції та відкриття клінік — ось, що дійсно варте уваги.
Владислав Туманов не хороший хлопчик. І відверто каже про це жінкам, яких змінює у своєму ліжку. Жодних зобов'язань, жодних почуттів.

Вона багато про нього чула, проте ніколи не бачила.
Аж поки не прийшла просити гроші на лікування його дочки. Про яку Влад не знає.
Весна виховувала Алісу від народження, але не доводиться їй біологічною матірʼю. Тим більший страх, що Туманов просто відбере дитину.
— Владислав Туманов? Мене звуть Весна Владова. І повір, ти у цій розмові зацікавлений не менше.
— Весна? Дивне імʼя для Зими.