Що ж там відбувається?

Новенький шматочок з ПРОВЧУ ТЕБЕ! Приєднуйтеся! Оновлення кожного дня! До завершення історії 18 днів!

ЛІВІЯ.

- Ну це вже точно, доля! - вигукнув переможно Лео.

А в мене таке враження, що він з самого ранку чатував неподалік. Звідки така цікавість? Я єдина дівчина на цьому острові? Наче ж ні? То може переслідує зовсім іншу мету? Це вже ближче до реальності! 

- І Вам доброго дня! - відповіла і відклала меню. 

- Я обіцяв тебе пригостити! - він бесцеремонно всівся поряд, навіть не запитавши дозволу. 

- А ми вже на “ти”? - мої брівки від здивування поповзли вгору. 

- А чому б і ні? - спокуслива посмішка, погляд з під чорних брів, хто на це ведеться взагалі?  Хіба що сімнадцятирічні школярки.

- Добре, Лео! - я відкинулася на спинку стільця і схрестила руки на грудях. - Що Вам від мене треба?

- Про що ти? - зобразив святу безневинність той.

- Я про те, що може й білявка, але складати докупи вмію! 

- Не треба бути такою недовірливою! - знову цей медовий погляд і голос.

- Щож! - скидую догори підборіддя. - Тож Ви обираєте клеїти дурника і надалі.

Бачили б Ви вираз його обличчя на мої останні слова.

- Тобто? 

- На весіллі Ви бачили з ким я була, і це не лише Вас не зупинило, а навпаки підігріло інтерес, чи не так? 

- Що мені до того з ким ти була? - поставив лікті на стіл. - То минуле…

- А Ви - прекрасне майбутнє! - завершила за нього.

- Якщо захочеш! - відповів сексуальним та низьким голосом. Тільки, якщо ці нотки з уст Янніса діяли збудливо, зараз реакція протилежна.

- А якщо не хочу? - відповіла зі схожою інтонацією. 

Його вилиці одразу напружилися, жовна заходили, зціпив щелепу, очі стали майже такого кольору, як зіниці.

- Даремно! Янніс не завжди буде поряд з тобою, щоб захистити. - з металевими нотками в голосі продовжив той.

“А ось і справжня сутність його завітала!”

- То це вже схоже на погрози! - поглянула на нього. 

- Що ти! Тобі здалося! - знову вираз на обличчі змінився на ласкавий та приязний. Нічого собі емоційні гойдалки!

І в цей момент мене осяяло!

- Ті фото, які ми збирали… і Ви разом з ними, це все було не випадково? 

- Яка нісенітниця! - занадто швидко відповів Лео.

“Отже вгадала!”

- Так от, Лео, може розчарую Вас, але між нами з Яннісом вже нічого немає! Ми розійшлися! 

- Як так…

- Як-як! Як у морі кораблі!

Знову бідолаху заціпило!

- Та Ви не переймайтеся так! Є ще дівчина з фото, ну та з якою він обіймався! От це безпрограшний варіант! - поспішила запевнити його я.

Покликала офіціянта і зробила замовлення, доки Лео був занурений в свої роздуми. Щойно всі його задуми шкереберть! Це Вам не тістечком пригостити та звабити, тут всі плани переписувати прийдеться!

 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Таня Голубка
17.02.2024, 21:48:04

Супер, любов сліпа, туго доходить

Таня Голубка, ;-)

avatar
Ira
17.02.2024, 11:17:32

Розкусила Лео, чому ж Яна так не відчуває, дякую

Ira, Бо може Ян краще шифрується)

Інші блоги
Знижка на Найкращих!
Вітаю, любі читачі! Я сьогодні з подвійною ЗНИЖКОЮ до вас на книги циклу «Найкраща» (не дилогія). Книги пов’язані лиш світом й деякими героями. Сюжети абсолютно самостійні. ⚔️ Світи магії й магічних битв ⚔️
"Погляд на зорі". Відгук
«Погляд на зорі» https://booknet.ua/book/poglyad-na-zor-b422625 – перша частина дилогії, яка стала для мене знайомством з творчістю Володимира Забудського. Людство тисячоліттями звертає свої погляди до зірок. Романтики мріють
Лише один день 20.02
Роман «Умови гри. Поруш межі моралі» доступний зі знижкою -25%. Книга вже завершена — повний текст відкритий, можна читати всю історію одразу, без очікування нових розділів. Якщо ви відкладали початок або чекали
Якщо ви ще не читали темне фентезі — ось де почати
Є речі, які трапляються там, де закінчується звичайний світ. Перевертні, які живуть поряд із людьми і закохуються в них. Дівчина, яка знімає на телефон те, чого знімати не можна. Паризька богема, загадкові смерті — і темна
​заточка мозку: що зрозуміла за 4 місяці авторства
​Поки готую сніданок, розмірковую... Письменництво — це не про натхнення. Це про жорстку «заточку» мозку, яку я прохожу щодня. За цей час я зробила кілька висновків, які змінили мій підхід до всього. ​1. Архітектура
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше