Спокуса, кохання, емоції та виклики!

Привіт, мої любі читачі!!!

Сьогодні діє знижка на серію книг про двох сестер. Можна читати окремо. Книги не пов’язані.

Запрошую до історії Деймона та Джесс, запального боса адвоката з питань розлучень та помічниці. Спокуса, кохання, емоції та багато викликів.

«Виклик кинуто» - ЗНИЖКА 10%


Уривок:

— Я про те, щоб напитись, а ти про що подумав? Спати я з тобою теж не збираюсь, тож розслабся. Ми скуштували… як там кажуть… як? Ну… Деймоне… підкажи… Щось там про гріх… Е-е-е…

  — Скуштувати заборонений плід. — Його голос став сталевим.

  — О, так! Саме так. Досить. Тепер нам обом полегшало.

  — Джесс… я не хотів, щоб тобі було боляче.

  — Мені не боляче, а якщо і так… то це… не твоя справа. — Я відчувала, як мої повіки повільно та втомлено прикривають очі. — Я прийду завтра на роботу, якщо ти не хочеш, щоб я знову сиділа дома та пила вино.

  — Добре, Джесс. Поспи. А завтра з самого ранку таблетку і багато води.

  — Буде зроблено бос-дупа! — Я захихотіла на всю кімнату і вимкнула телефон.

  Що я накоїла? Я – дупа!

  Я хотіла спати, але… розпочала думати на п’яну голову. Як завтра я буду дивитись йому у вічі? Я ж його дупою обізвала кілька разів. Ой! Капець! 

  А-а-а! А-а-а! А-а-а!

  Ідіотка! Я ж зізналась, що мені боляче… так не прямо, але зізналась. Як я могла так принизитись? А він… він дупа, який знає, що мені болить. Ну нічого, я зроблю так, щоб він зрозумів, що мені начхати, навіть якщо насправді – мені не все одно. Навіть якщо і він про це знає, я все зроблю щоб довести йому, що я не якесь дівчисько, яке п’є, щоб забути хлопця який розбив їй серце. Все. Треба змінювати стратегію. Як? Як її змінити? Може кинути роботу? Ні. НІЗАЩО! Ні. Не піде. Е-е-е… може… може…що може? Я не знаю. Знаю! Я буду ходити на побачення. Так, я піду на побачення найближчим часом. Хай запхає своє табу собі в одне місце. А я буду ходити на побачення. Вирішено!

  За це треба випити. Так, саме випити.

  Я налила собі ще Шардоне, і зробивши кілька ковтків, поставила келих на столик і знову гепнулась на подушку. Загорнувшись ковдрою, я звернулась клубочком, і заплющивши очі, важко видихнула.

А також знижка на
МІЛЬЙОНЕРА ТА ЖУРНАЛІСТКУ!)

«ПАРІ ПРИЙНЯТО» - Знижка 10%

Запрошую до історії Ліама та Хейлі, спокусливого мільйонера та харизматичну журналістку. Спокуса, кохання, емоції та парі.

Уривок

  — Що б ти хотіла отримувати за цей місяць?

  — Твій час. Тебе. Нас.

  — Ух ти… а тепер поясни, що входить в це: «Твій час. Тебе. Нас»?

  Цікаво, що вона вигадала, що її такий кмітливий розум міг навигадувати?... Цікаво… цікаво…

  — Твій час, - це проводити його разом. Ходити туди, куди я забажаю… я про побачення. — Хейлі уважно подивилася в мої очі, після слів про побачення. Я просто уважно слухав і давав їй змогу все розповісти, а потім я вже скажу вердикт. — Я говорю лише про твій вільний час… ну і звичайно мій. — Язичок Хейлі пройшовся нижньою губою і я ковтнув. — Стосовно тебе, - я хочу знати чим живеш ти, що любиш… А що до нас – хочу завжди правди, хочу знати, що ти відчуваєш… поруч зі мною. У нас місяць на те, щоб ти зізнався сам собі, що кохаєш мене. Хоча… я думаю ти це вже знаєш, але впираєшся. — Вона червоніла, але говорила все, що думає. Це мене заводило та захоплювало – все, як завжди. Хейлі забрала з плеча білосніжну прядку, і посміхнувшись мені, запитала: — Ну Хілле, тепер твоя черга.

  Я уважно слухав кожне її слово, думав, що знайду, де сказати – ні. Але я не знайшов. Вона нічого не хотіла такого, на щоб я не погодився. Але кохати – ні. Але це суть парі. Це не правило. Тож…

  — Добре, кмітлива журналістко, - моя черга. Я погоджуюсь на твої правила.

  — М-м-м… — Хейлі засяяла. Її обличчя набуло легкості, вона нарешті розслабилась. — Супер!

  — Тепер, що до моїх правил. Кожна твоя ніч - моя. — Очі Хейлі округлились, але вона нічого не сказала. Розумна дівчинка. — Ти теж повинна будеш бувати там, де я забажаю. Ти будеш приймати мої подарунки і це не обговорюється. — Я стиснув кулак і додав: — На цей час, доки ми разом – ніяких інших романів. Це табу. Ненавиджу тих, хто зраджує. Це не за моїми правилами. І ще… — Я хотів сказати «коли», але стримався і сказав: — Якщо я не скажу, що кохаю… — Хейлі знову змінилась в обличчі. Сум. Мені шкода, але я говорю правду, як ти і хотіла. — Скажи, щоб ти хотіла отримати за те, що даруватимеш мені всю себе протягом місяця?

  Хейлі явно образилась моїм останнім словам, але вона сміливо та гордо подивилася в мої очі і промовила:

  — Я хочу твоє кохання. Якщо я його не отримую, навіщо мені щось інше. Мені не потрібно компенсувати час, який ми проведемо разом. Ми обоє дали згоду, ми обоє будемо пізнавати одне одного… тож, не бачу необхідності щось отримувати за це. Я не хочу твоїх грошей… мені потрібен – ти. — Хейлі ще більше розчервонілась. Вона була чесною – навіть занадто, що і змушувало її ніяковіти. Цими словами вона підтвердила, що кохає мене. — Я впевнена в тому, що ти скажеш, що кохаєш – бо тоді я не викликала б тебе на парі.

  — Слушне зауваження. Але…

  — Просто скажи, чи погоджуєшся… і я скажу чи погоджуюсь я.

  — Так. — Без вагань відповів я.

  — Так. — Без пауз погодилась Хейлі.

  Чесно кажучи, я гадав, що вона буде з чимось сперечатись, але якщо її все влаштовує – місяць буде просто нереальним. 

Запрошую до мого телеграм каналу 

Героям Слава!

Мирного усім неба!