Привіт, любі друзі! Що ж, я поповнила свою книгу наступною главою. Тому бажаючих запрошую до читання...)
Це була досить складна для мене глава, тому що мені потрібно було описати битву на мечах, і ця битва повинна була написана досить розгорнуто та детально. Адже це перша битва гг Дена, на яку він так довго чекав. Всі події до цього моменту, він не дозволяв собі протистояти ворогам в повній мірі, так як приховував від друзів свої здібності. З цієї глави, нарешті, Ден зрозумів, що дороги назад більше немає. Ну і з цієї глави почнеться, напевне, екшн, де подібних сутичок з ворогами буде більше.
Чесно кажучи, описувати битви детально я не можу сказати, що вмію. Це досить складно, так як це не якась звичайна сцена із життя, яку ми спостерігаємо кожен день. А оскільки в моїй книзі таких моментів буде безліч, мені потрібно було ці моменти пропрацювати в своїй уяві. Я обожнюю спостерігати за подібним в мангі/аніме/дорамах/фільмах/серіалах, але щоб описати самій, потрібно було цілковито зануритись у сцену, відтворити все до деталей, ну і звичайно ж, прожити це з головним героєм разом, інакше ніяк. Тому зараз у мене питання до інших авторів, які теж описують подібне. Ви подібне писали? Якщо так, то де конкретно я можу це прочитати? Яка книга та розділ? Мені це потрібно на майбутнє, адже всі ми вчимося одне в одного. Розумію, подібне частіше описують автори чоловіки. Тому будь ласка, поділіться своїм досвідом...) Буду рада прочитати, взяти для себе якісь моменти на майбутнє, адже мене ще чекає не одна така битва. Нижче викладу невеликий шматочок з розділу, але якщо хочете прочитати всю битву, то запрошую Вас зазирнути в останню главу мого роману «Дім втрачених ілюзій», яка так і називається — «Битва з Сіарою», і прочитати з самого початку — і до трьох зірочок. Чесно, я боролась з собою, щоб не писати занадто багато з цією сценою, але вийшло все одно не мало. І я, можна сказати, отримала справжній кайф, коли це описувала (автор садист і мучитель — я завжди від подібного кайфую). Тому б з радістю взяла ваші сцени з книг собі на озброєння..))
Дочекавшись найсильнішої атаки, Ден різко метнувся убік, і, відштовхнувшись ногами від невеликого пня, зробив перекид у повітрі та приземлився на землю позаду горянки. Сіара відреагувала швидше, ніж він очікував, і знову замахнулась мечем. Ден відбив атаку і, зробивши черговий стрибок, вдарив її ногою. Вона похитнулася, але встигла штовхнути його в бік, який ще до кінця не загоївся після аварії. Денис відчув різкий біль, і, схопившись рукою за забите місце, невдало приземлився. Сіара не стала зволікати, і, скориставшись його поразкою, завдала ще одного удару ногою. Ден упав на спину, вдарившись головою об кам'янистий виступ. Перед очима попливли плями, а подих збився.
Якщо так буде продовжуватись, він рано чи пізно їй програє. Ден спробував підвестися, щоб швидше повернутися в тверезий стан, але цієї миті сталося непередбачене. Сіара опинилася над ним і замахнулася мечем. Ден різко смикнувся, і гостре лезо горянки увійшло в плече його правої руки.
Біль був такий сильний, що практично вибив його з реальності. Ден видав хрипкий стогін, схопившись за рану.
— Ну що, настав час закінчувати, любий. Змушена зізнатися — було весело.
— Йди до біса! — огризнувся він і підірвався на ноги. Сіара лише з усмішкою спостерігала за його рухами. Невже подумала, що він здався? Ден, відкинувши замішання, знову став у бойову позицію. Рана пульсувала, а по руці котилася гаряча кров. Ні, він ніколи не відступить. Поки у свідомості — битиметься до останнього. Занадто довго він чекав моменту, коли зможе використати свої вміння на повну.
Вони знову схрестили свої клинки. Повітря розсікалося ударами крицевих лез, утворюючи спалахи, подібні іскрам. Ден перетворився на сталевий вихор. Так швидко він не рухався ще ніколи, перебуваючи на піку можливостей. «Швидше, ще швидше!» Він прискорювався з кожною секундою і, ігноруючи біль у руці та неясну свідомість, завдав горянці все більше блискавичних ударів. Попри те, що вона ухилялася від прямих атак, її руки почало покривати дедалі більше подряпин і колотих ран, через що її сірий лаковий костюм став схожим на подерті шматки лахміття. Вони зіткнулися одне з одним, як божевільні фанатики, які прийняли рішення або виграти, або померти. Битва розгорілася з такою силою, що шматки ґрунту відлітали від ударів клинків, що періодично торкалися землі, а іскри від схрещування зброї сліпили очі. Саме місце, де вони билися, немов почало ламатися, не витримуючи такої напруги.
Доступ до цього твору мають тільки зареєстровані користувачі
Реєструючись на порталі Букнет, я підтверджую, що ознайомлений з Угоди користувача і згоден з нею.
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійтивітаю) так маштабні події описувати непросто, проте можливо і зрештою цікво, коли пречитуєш готовий текст. Поки не приходилося описувати якісь баталі, однак зустрічався з тим про що ви описуєте в блозі, коли писав про бій в клітці, розбірку на вулиці де теж треба поисати усе детально і реалістично. Просто закривав очі і згадував картини з життя, потім намагався перетворити ті спогади на слова і наче непогано) натхнення вам)
Vladyslav Derda, Дякую, так) в мене було щось схоже) саме уява. Вона працює)
Перед тим, як описувати бій на мечах, я передивилась купу відео професійних боїв, де люди покроково описують свої рухи) Тільки після цього ризикнула писати й сама. Але саме на мечах в мене лише одна сцена)) Здебільшого мої герої б'ються магічно))
Лара Роса, Дякую за вашу думку, в мене було так само. Теж передивлялась відео і шукала в інших книгах сцени про це...але все одно ще вчитися і вчитися...)
Гарно прописана сцена бою. Все гармонійно, як на мене: і описи, і дії, і їх деталізація. Все дуже добре уявляється, можна "подивитись" сцену, а це головне, мені здається. Щодо бойових сцен, мені дуже подобається як їх описує Анджей Сапковський в циклі Відьмак. Аж подих перехоплює інколи. Я люблю описувати бойові сцени, то ж у мене їх дуже багато ( можливо аж занадто) і на мечах, і магічних... ну і кулаки й ноги теж ідуть в хід, якщо нічого іншого під рукою не знаходиться ¯\_( ͡❛ ͜ʖ ͡❛)_/¯
Eva Lukyanova, Всі ми вчимося одне в одного. І це круто) Ваша книга теж на моїй поличці.
Для мене бойові сцени - одні з найскладніших і водночас захоплюють своєю динамікою. Вони є практично у всіх моїх книжках - "Талісман обраної" (розділ 5, 31, 32), "S.T.I.K.S. Знахар" (розділ 4, 11) і "Вартові підземелля" (розділ 10, він ще тільки запланований до публікації). Намагаюся враховувати, що герої більше діють, ніж роздумують. Під час бою думки персонажів прості, якщо вони взагалі є, і в кожному реченні присутня дія. Мені здається важливим чітко розрізнити "опис думок" і "опис дій". Бажаю вам успіхів у творчості!
Ася Чирокбей, Тому дуже дякую вам за те, що підказали, як краще виправити...мені сподобалось, тому я скоріше за все перепишу,як ви порадили...) Так як сама іноді думаю, як би його краще написати, але в голову не лізе, тому дякую за гарні поради))
Досвід є: дві стандартні книги та одна невеличка. По розділам сказати не можу, бо там ці битви часто були.
Стосовно уривку: книга в бібліотеці, чекаю на її завершення, тому точно не знаю чи є Ден профі у битвах чи ні. Це важливо, бо поведінка профі та новачка дуже різниця. Новачок може бути дещо розгубленим, перебирати велику кількість варіантів дій та здебільшого ухилятися від ударів. Якщо профі, тог тут потрібно детальтніше описувати його дії, хід думок, алгоритм дій з припущеннями подальших ходів супротивника, але не забувати про опис дій, що відбуваються тут і зараз. Деякі припущення героя можуть бути хитними, за що він може отримати якісь поранення. Навіть профі з великим стажен не завжди може ухилитися від атаки.
Варто враховувати індивідуальні особливості обох суперників та закони фізики(це треба мати дуже розвинуті м'язи ніг, щоб так відштовхнутися від пенька(але він не може бути таким вже малим, бо вага героя може просто відштовхнути пень і він полетить носом у землю, якщо взагалі щось собі не зламає), та ще й зробити перекид в польоті. Також варто враховувати, що після преземлення треба хоч пару митей, аби збалансуватися та розвернутися, щоб відбити атаку
Eva Lukyanova, Ой... А це вже неочікувано (≧◡≦) ♡
Я обожнюю писати бойові сцени, так як обожнюю епік!) а він зазвичай саме в таких сценах) новий розділ "Дому" прочитаю ввечері, тому сцену битви зараз не читаю, не хочу собі спойлерити)))
взагалі для себе виокремлюю таку істину,що вдало написана бойова сцена - це вдало уявлена бойова сцена. Вона має бути швидкою, так як битва це не розмова чи похід кудись, це екшн. Люблю доповнювати сцену звуками по типу "взісь",якщо це клинки, чи змахи батога, або "вжух", якщо хтось метає якусь зброю і тому подібне.
В основному для мене головне відобразити в битві швидкість, рівень урону, ну і створити епічність))) а для цього можна доповнювати фразами, які ідеалізують бойові навички героя, наприклад "ефектно вивернувся", "відбив удар в останню мить", "скориставшись таким то прийомом зробив то то і то то"... і тому подібне) також можна акцентувати на зброї та її здібностях (звісно,якщо вона магічна).
Eva Lukyanova, Ааавв, дякууюю) я трохи попродумую сюжет, а тоді відразу читати нову главу)
Я описувала морський бій в Стамбульському порту в історичному романі Шовковий шлях "Борисфена". Якщо вам цікаво, подивіться частина 4 "Борисфен", розділ 10, від слів "Повний місяць зійшов над Стамбулом". Той самий бій з точки зору заручників, захоплених піратами, - в розділі 11. Хоча мій бій відбувся наприкінці 18 ст. щоб написати ці кілька сторінок, я зверталася за косультацією до капітана ВМС України. Це було доречно, бо йому доводилось бувати в Босфорі і він підтвердив, що кораблі там цілком мають змогу маневрувати.
Бійка, яку описуєте ви, фентезійна, тому ви не обмежені жодними реаліями. Як вигадаєте, так і буде правильно, головне, щоб накал емоцій зберігався.
Єва Ромік, Ну в мене бійка не зовсім фантазійна, навпаки ..тут герої домовились, що будуть використовувати тільки свої сили та здібності...тому й складно було, бо все реально...))
А от що порадили ваші твори— це супер, я обов'язково загляну до вас ввечері, для мене це дуже цікаво)
Дуже детально і гарно описали сцену поєдинку. У мене якраз сюжет також підходить до сутички, де спершу буде перестрілка, а потім у діло підуть кулаки й ноги, тому чудово усвідомлюю, наскільки важко пропрацьовувати подібні моменти. Треба чітко змалювати картинку у своїй голові і ретельно описувати сцену "покадрово": кожен крок, кожен рух кожну реакцію супротивника. Так, це складно, але результат подарує читачам відчуття повного занурення у поєдинок, ніби він все бачить наживо. Тому натхнення вам і терпіння, воно вам обов'язково знадобиться.
Василь Бундзяк, Дуже дякую)) обов'язково загляну і до вас )))..саме так сама й думаю, що важливо уявити і поетапно описати...теж так робила)
Дуже добре описали битву, як на мене) в моєму романі теж планується багато сутичок, хоча суто на мечах ще не билися, я трохи махлюю і додаю магію)) але далі доведеться ще багато описувати бійок і на мечах також. Кожну таку сцену довго продумую: де хто став, що зробив… прокручую в голові кілька варіантів, доки не уявлю результат який мені найбільше сподобається. Якщо вам цікаво то можете поглянути одну з моїх битв, в першому розділі «Першого Некроманта». На самому початку.
Ваша книга в мене в бібліотеці, сподіваюся скоро доберуся і дочитаю))
Крістіна Мілтон, Дуже дякую, ваша книга у мене теж в бібліотеці)) тому я звичайно, ж теж до неї доберуся...мені таке цікаво, тому дуже добре, що нагадали))
Хах. Сцени битв це для мене найскладніше)) Тобі вдалося описати дуже круто. Кожен удар, кожен рух... І сама атмосфера просто вогонь. Дуже смачно вийшло. Молодець!
Eva Lukyanova, Ще не вечір)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати