Новинка! Знижка! Річниця!

Вітаю, мої любі сонечка!!!

Сьогодні у мене, маленьке свято, тож спершу хочу подякувати вам усім, за те, що ви у мене є. Бо це без перебільшень, для автора найцінніше. Що ж може бути кращим, за увагу читачів до твоєї творчості. Та зрештою, ніщо так не надихає, як ваша підтримка, мої класнючі прихильники.

Отож, сьогодні третя річниця моєї творчості на БУКНЕТ. Це не багато, але й не мало.

Моїм дебютом на сайті, три роки тому, стала історія, Дарини та Бориса, з роману, «ПРОДАНЕ КОХАННЯ». З цієї книжки все і почалося...

Анотація

— Я бачу інший вихід із цієї ситуації. — Суворо кинув Борис.

— Який? — З надією спохопилася Дарина, глянувши на чоловіка.

— Ви виходите за мене заміж, а я своєю чергою оплачую лікування, та реабілітацію вашого брата в Німеччині. А також зберігаю йому місце праці, й оплачую лікарняні. — Упевнено та холодно запропонував чоловік, із жахливою бородою.

 Дарині здалося, що їй це причулося. Але коли чоловік вийняв з кишені піджака, маленьку обтягнуту оксамитом скриньку, зрозуміла це не блеф, він серйозно. Вона не могла повірити у це, а ще більше прийняти.

— Ви знущаєтеся? — Розгублено запитала шокована жінка, із повним нерозумінням глянула на фермера.

— Я цілком серйозно, Дарино. — Запевнив чоловік. — Тепер життя вашого брата в ваших руках...

Перший роман тут ...

Сьогодні на моїй сторінці опубліковано тридцять книг. Це тридцять різноманітних історій, в різних жанрах в основі яких лежить, прекрасне та вічне.

Хто ще не відомий з моєю творчістю, запрошую на свою сторінку.

Лія Тан

З нагоди річниці, сьогодні діє знижка одразу на дві книжки. Перша знижка на історію кохання, Александри та Луки, з роману, «ДЖЕКПОТ. СТАВКА НА ЧУЖУ ДРУЖИНУ».

Анотація.

— Кажеш, тобі все байдуже? — Сухо прошипів Лука. Реально нависши над дівчиною. — Я так не думаю, принцесо копійчана. Від учора ти моя власність. — Буквально випльовував слова. — Твій чоловік зробив на тебе ставку, а вірніше обміняв тебе на бізнес, який програв мені. — Чорних важко дихав, задихаючись від люті, а тоді знову зірваним голосом промовив. — Ти в цьому будинку, рівним рахунком ніхто. Тому, не маєш жодного права висловлювати своє, хочу, не хочу, а сліпо виконувати те, що тобі кажуть. Це зрозуміло?

Дівчина нервово ковтнула ком. Повільно підняла на нього очі, серце здавалося, от-от вискочить з грудей. Тіло знову проймало тремтіння, але мовчати не збиралася, і будь-що-будь.

— Не зрозуміло! — Зірвано відмахнулася. — Я не буду робити того, що не хочу. І...

Лука — я марив Александрою, вже кілька років, та у неї чоловік... Коли напивався до втрати пульсу, їхав її забирати. Довго стояв під її воротами, та повертався додому один. Але одного вечора все змінилося...

Александра — вже не знала чи жила, чи просто існувала. Останні кілька місяців рідко перетиналися з чоловіком. У компанії проблеми, тому мусила працювати до вигорання, бо Сергієві, здається байдуже... Чоловік розбудив її посеред ночі та наказав збиратися, бо виявляється він програв її якомусь чуваку...

Історія Луки та Александри тут...

Друга знижка на історію, Вікторії та Станіслава, з роману, «НОВОРІЧНО-РІЗДВЯНА КАЗКА». Це зимова трилогія, дві книги якої є безкоштовними.

Анотація.

Вискочивши заміж практично за незнайомця, Вікторія зірвала, як заручини, так і плани тітки. Рятуючись від знавіснілої Руслани, так несподівано стала дружиною маловідомого чоловіка. Наче все добре, та дівчина не може прийняти такі різкі переміни й звикнути, до них. До останнього, Вікторія сподівалася, що переборе свій потяг до привабливого незнайомця, який так зненацька став її чоловіком. Та різдвяна ніч змінила все. Тепер Стас уже не фіктивний чоловік Вікторії, а справжній, і в нього до дружини свої вимоги, які зовсім не до вподоби дівчині.

Тільки ледь повірила законному чоловікові, зібравшись по справжньому за нього заміж, як застала його з іншою, у їхній спальні...

Продовження роману, Вікторії та Станіслава...

І останнє, окрім цього стартувала НОВИНКА. Це історія Уляни та Микити, з роману, «ПОКОРЕНА МНОЮ».

Уривок.

Шелест напружився, адже у двері постукали. Відірвавшись від роздумів, оглянувся, «Напевно, Ліна каву принесла».

— Увійдіть! — Ще хрипким від нервів голосом, наказав.

В кабінет увійшла худорлява дівчина, одягнена у діловий штанний костюм, кольору Мокко. Довге світле волосся з рожевим відтінком, обрамляло милі риси обличчя. Кирило ще раз пробігся по ній поглядом, дівчина одягнена досить стильно, особливо подобалися босоніжки на високій шпильці, в руках вона тримала якусь теку. Очі закривали окуляри з темним склом. «Опа, а це, що ще за краля? Яким вітром її сюди занесло? Може заблукала?!!», роздратовано допитувався сам себе.

— Добрий день! — Розгублено привіталася дівчина.

— Добрий! — Відмахнувся Кирило, й суворо запитав. — Ви як сюди потрапили?

Красуня поправила окуляри, й розгублено оглянувшись на двері, тихо відповіла.

— Так, як і всі.

— Хто тебе сюди впустив? — Буквально заревів, адже відповідь цієї Барбі, вивела Шелеста зі себе, а він іще від істерики Ірми, не відійшов...

Кирило та Уляна...

P.S.

Спасибі Вам, мої любі, за те, що ви у мене є!

Обожнюю! Ціную! Обіймаю!