Зцілена вашим читанням. Дилогія

Привіт, мої любі читачі! Набравшись через вихідні творчих сил, зі свіжою головою та думками поринаю у роботу. ОНОВЛЕННЯ вже на сайті. Хто ще наважується читати чи ні дилогію зцілених почуттів, не зволікайте. Обирайте, знайомтесь, насолоджуйтесь!)

РОЗПОЧАТИ ЗНАЙОМСТВО РАДЖУ З ПЕРШОЇ ЧАСТИНИ!

"Зцілений тобою"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

"Горнеться, як кошеня. Шукає ніжності, безпеки. Думає, я став її порятунком. Дурненька. Знищу, як інших до неї. Витягну серце, а за ним душу. Топтатиму вщент, плюватиму отрутою, допоки не вб’ю цілком".

Зцілюючи чоловіка, Мар'яна занедужує сама.

Для тих, хто продовжує стежити за історією Мар'яни та Любомира, пригощаю свіженьким уривком.

"Зцілена тобою"

Страх в очах Мар’яни, як того вимагав – зникнув, натомість з’явилася образа, що зачаїлась на дні серця. Душевний біль пішов на дно, як вода в пісок. Кожен рух її тіла, кожна риса на суворому обличчі видавала розчарування та зневіру в долі та людях.

– Давай-но говори все, що думаєш про мене. – промовив Любомир, не відриваючись від монітора комп’ютера.

– Пізнаю тебе. 

– Так. І в чому ж?

– Знайшов собі свіжу підопічну, на якій випробовуватимеш нові практики. Не даремно ж ти тинявся по Індії всі дев’ять років. 

– Якби я не знав твого істинного до мене ставлення, то б міг подумати, що ти ревнуєш мене.

– Нізащо. Я б тільки рада була знати, що ти з кимось в стосунках.

 

Приємного та спокійного читання! Знайте, що Ваше читання та будь-яка активність є моїм зціленням!)

 

 

 

 

 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Наталия Маляр
05.02.2024, 15:47:28

Дякую за таку чудовезна дилогію!!!❤️❤️❤️
Першу частину починала кілька разів, (не було часу і натхнення мабуть) але коли захопилась, була безмежно вдячна за таку історію. Хоч і не з очікуваним фіналом... А поки добралась до першої, вже й друга історія поспіла, за що окреме дякую. Бо продовження жадалось нестерпно, надто неправильно вони розстались.
З нетерпінням чекаю кожного оновлення, хоч і розумію, що так пришвидшується розставання з героями. Проте я обов'язково до них повернусь, люблю перечитувати. Бо то є дві різні насолоди: в процесі зі спілкуванням з автором; і залпом за кілька годин, чи за пів ночі❤️❤️❤️
Натхнення Вам!!! І шаленно нестримного Муза і нових історій❤️❤️❤️ А я побігла читати продовження)))

Тетяна Котило
05.02.2024, 17:16:27

Наталия Маляр, Дякую Вам, Наталочко❤️

avatar
Тетяна Маркова
05.02.2024, 12:25:49

Дякую!

Тетяна Котило
05.02.2024, 13:24:14

Тетяна Маркова, І я Вам щиро дякую! Усміхаюсь ❤️

Інші блоги
Гра почалася
Вітаю, мої неперевершені ❤️ Ну що ж, майже три години тому вийшла глава, яку переварити не так просто. Вперше за десять років з Марини злетіли маски, і можна подумати, що це вина (чи заслуга) Сергія. Можна припустити,
Блог з позиції читача ✨️
(так, тьотю знову потягнуло на нехудожку, не звертайте уваги ☺️) Ми ж всі не тільки автори, а ще й читачі. Тож сьогодні буде блог з позиції людини, яка читає на саміздаті багато різножанрової літератури, в тому числі
Спіймала гарне число❤
Несподівано спіймала кругленьке число переглядів на своїй книзі "Червоний"! Тож неймовірно вдячна усім, хто читає! А я принагідно хочу нагадати, що: ❤Книга бере участь у конкурсі дарк романів, тож буду рада
Нарешті зустріч з сином...
— Якого біса вона тут робить?! — випльовує Єгор, і від його слів Діана здригається. — Артуре Филиповичу, що це за цирк? Єгор робить крок уперед, його кулаки стиснуті, він у сказі, а Карина поруч із ним виглядає розгубленою
Діана йде к цілі...
— Дивись, — шепоче він, і я відчуваю його дихання на своїй шиї. — Он там, між канадськими ялинами. Він указує на гостьовий будиночок — витончену будівлю зі світлого каменю, оточену екзотичними хвойними деревами. —
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше