Привіт, мої любі читачі! Набравшись через вихідні творчих сил, зі свіжою головою та думками поринаю у роботу. ОНОВЛЕННЯ вже на сайті. Хто ще наважується читати чи ні дилогію зцілених почуттів, не зволікайте. Обирайте, знайомтесь, насолоджуйтесь!)

РОЗПОЧАТИ ЗНАЙОМСТВО РАДЖУ З ПЕРШОЇ ЧАСТИНИ!

"Зцілений тобою"

"Горнеться, як кошеня. Шукає ніжності, безпеки. Думає, я став її порятунком. Дурненька. Знищу, як інших до неї. Витягну серце, а за ним душу. Топтатиму вщент, плюватиму отрутою, допоки не вб’ю цілком".

Зцілюючи чоловіка, Мар'яна занедужує сама.

Для тих, хто продовжує стежити за історією Мар'яни та Любомира, пригощаю свіженьким уривком.

"Зцілена тобою"

Страх в очах Мар’яни, як того вимагав – зникнув, натомість з’явилася образа, що зачаїлась на дні серця. Душевний біль пішов на дно, як вода в пісок. Кожен рух її тіла, кожна риса на суворому обличчі видавала розчарування та зневіру в долі та людях.

– Давай-но говори все, що думаєш про мене. – промовив Любомир, не відриваючись від монітора комп’ютера.

– Пізнаю тебе. 

– Так. І в чому ж?

– Знайшов собі свіжу підопічну, на якій випробовуватимеш нові практики. Не даремно ж ти тинявся по Індії всі дев’ять років. 

– Якби я не знав твого істинного до мене ставлення, то б міг подумати, що ти ревнуєш мене.

– Нізащо. Я б тільки рада була знати, що ти з кимось в стосунках.

Приємного та спокійного читання! Знайте, що Ваше читання та будь-яка активність є моїм зціленням!)