Привіт всім!

Сьогодні прочитала коментар від Олени Гушпит, який змусив мене усміхнутися. Вона написала про Єву: "Йооой,яка вона дурна...!!! Як пробка...!!! Тут каже,що все пояснить і покине,а тут знову лізе...!!! І треба було Кості того геморою...?!?"

Так, Кості не позаздриш, бо скоро в нього з'явиться ще один сильний суперник...

Не буду поки що розкривати всіх подробиць, лише дам кілька цитат про те, що буде далі у книзі "Програна наречена", яку наразі читають майже 3 тисячі читачів! 

Цитата 1

— Сашо, я хотіла тобі щось сказати... — швидко почала я, не даючи собі часу, щоб передумати. 

— Я теж хотів тобі щось сказати, — він підійшов до мене і взяв мене за руку, зазираючи при цьому в очі.

Від цього невинного доторку в мене по тілу знову побігли мурашки. 

— Що саме? — спитала, відчуваючи, як мій голос ніби трохи охрип від хвилювання. 

— Я закохався в тебе, Єво, — він не відводив від мене погляду. — Пробач, ти, здається, не хотіла цього.

— Я не хотіла зраджувати свого чоловіка, — тихо сказала я. — Це нечесно стосовно нього…

— Ти кохаєш його? — запитав Саша дещо сумним голосом.

— Здається, так… Але до тебе я теж щось відчуваю. І мені соромно, адже це неправильно, не можна бути закоханою одразу в двох чоловіків. Треба вибрати когось одного…

Цитата 2

— У мене немає особливих таємниць, — сказала я і відразу подумала про Сашу. Відчула, як на щоках виступає рум’янець. — Я хотіла сказати,  що можу розповісти про все, що ти хочеш знати про мене…

— Правда? — він злегка схилив голову на бік. — Все? 

— Так, — я знітилась. — Запитуй, і я розкажу…

— Ти кохаєш мене, чи того чоловіка на байку? — Костя уважно дивився на мене.

Я відчула, як мені перехопило дихання. Спершу подумала, що може, мені почулося. Раптом я боялася, що він це спитає, і мені здалося, що пролунали ці слова, а насправді він говорив щось інше. Він же не міг бачити нас разом… Чи міг? 

Мій погляд впав на корзину квітів і я раптом згадала, що ми з Сашею зупинилися якраз біля квіткового магазину. Невже стався такий збіг, що Костя побачив нас? Тоді це пояснює те, що він якийсь сумний.

Але, якби він дійсно нас побачив, то він би ревнував, злився на мене, я ж чудово знаю, як він поводився в подібних ситуаціях. А зараз переді мною була ніби зовсім інша людина… Я навіть не знала, що думати, лише мовчки дивилась на нього.

— Ти все знаєш? — зрештою запитала, відчуваючи, як серце завмирає в грудях…

Сподіваюся, мені вдалося вас заінтригувати...

Бо зараз, пишучи ці глави, я не могла втриматись і не поділитися з кимось. 

Шкода всіх героїв, бо вони заплутались у своїх почуттях...

І так, я справді не знаю на даний час, з ким залишиться Єва...

Якщо ви все ж хочете знати, кого вона обере - додайте роман "Програна наречена" в бібліотеку, щоб нічого не пропустити.

Також обов'язково підпишіться на мій профіль, адже попереду ще багато не менш емоційних новинок!