За крок до фіналу. Дякую всім!

Довга дорога, яка тривала більше чотирьох років, добігає кінця. Півроку редагування, добавлення та переосмислення. Півроку тяжкого шляху публікування зі своїми взлетами та падіннями. Зовсім скоро книга побачить власний фінал, проте це не кінець. Це лише початок великої історії про винищувачів, що скоро буде мати своє продовження. Перша книга дала мені найголовніше - досвід, який я обов'язково конвертую у якість свого наступного твору. Все починалося з раптової ідеї, яку я сформував на папері зошиту, а закінчилося великою історією, з якою ознайомилися десятки читачів. І я дуже вдячний за це кожному. Дякую тим, хто залишився зі мною та чекає нові частини; без вас все це не мало б сенсу! Я радий писати і творити, приносити щось нове, або відновлювати забуте старе. Розвивати українське фентезі та рости у цій не простій справі. Я ціную кожну хвилину, яку приділили моїй книзі. Ваш час - це найкраща плата за мою працю. Спасибі.

Ніколи не потрібно боятися казати про себе, адже, якщо не кричати світові про себе, тебе ніхто не почує.

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Talis est Obsessio: Князь Безодні у небезпеці✨
Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті! За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels Глухим звуком метал вдарився об землю. А тоді демониця перемістила їх із Асмодеєм, лишивши Ізуель саму.
Talis est Obsessio: виховна робота✨
Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті! За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels – Хтось прийшов? – спитав Тай. – Так, розгнівана Емерод! – вдаривши двері ще дужче,
Рухаємося далі!
Невелике повідомлення всім тим, хто читав першу книгу циклу Фейрія, яку днями було успішно завершено, і, сподіваюся, почав знайомитися з другою. Вона буде опублікована в досить стислий термін — до 15 липня. Візуалізації,
Якщо ще не читали - "Фатальна ПІдмІна"
Запрошую вас до завершеної книги «ФАТАЛЬНА ПІДМІНА» — історії, яка захоплює з перших сторінок і не відпускає до самого фіналу. Це роман, який можна проковтнути за кілька годин або розтягнути на декілька вечорів,
Чому ми пишемо, навіть коли нас ніхто не читає?
Можливо, тому що письмо ніколи не було лише способом спілкування. Воно завжди було способом існування. Людина пише не тоді, коли їй є що сказати світу, вона пише тоді, коли світ всередині неї стає занадто гучним, щоб мовчати.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше