Нова робота

Зараз вийшла перша глава книги "Моя кохана лялька", друга в циклі "Для того щоб відчувати"

Анотація до книги

"Брехня. Усе це було дешевим фарсом, у який вона вірила все своє життя. Хах. Смішно. Він ніжно гладить її по волоссю, посміхається, обіймає, приносить цукерки, іграшки, сукні, каже, що любить, але ж вона навіть не людина. Про це вона дізналася не давно. Як і про весь цей фарс. Лялька, створена ним. Для його рідної доньки, точно така сама, зі світлим волоссям, синіми очима, і точно таким самим обличчям. Немов іграшкова." 

Запрошую вас на вою сторінку для знайомства з цією книгою) Буду вдячна за відгук у коментарях)

Також хочу нагадати, що першою у цьому циклі є книга "Ідеальна жертва", яка вже завершена)

Заздалегіть вдячна. 

Щиро люблю своїх читачів та бажаю гарного дня) 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олеся Мрійниця
27.01.2024, 09:54:51

Привiт. Початок дуже цiкавий)) я вже встигла ознайомитись))

Катя Андреева
27.01.2024, 10:24:26

Олеся Мрійниця, Дякую, рада що вам подобається)

Інші блоги
Страхи: як прийняти свою вразливість
Кожного разу, коли я сідаю за написання наступної глави, мене переслідує страх: що, якщо ця історія, яка так важлива для мене, яка наповнює моє серце і хвилює до сліз, буде сприйнята як щось несерйозне, наївне чи навіть нецікаве?
Те, чого не було
Вітаю, друзі! У новій главі "Променів надії", Олексій виявив, шо у нього є ще одна сестра, а також дізнався чимало цікавого з минулого його батька. Схоже, нова експедиція у Темряву неминуча... Читайте, коментуйте,
Нетерпимість у письмі: коли хочеться дійти до фіна
Один із викликів, який супроводжує мене під час написання, — це бажання "перескочити" через усі деталі та скоріше дійти до фіналу. Здається, ніби історія вже жива в моїй уяві, і хочеться миттєво поділитися всім —
Труднощі та сумніви, які доводиться долати
Найскладніше для мене — це сумніви. Чи буде ця історія цікава? Чи зрозуміють читачі персонажів так, як розумію їх я? У такі моменти я відкладаю текст і повертаюся до нього через кілька днів, щоб глянути свіжим поглядом. Ще
Створення персонажів: душа історії
Персонажі для мене — це не просто вигадані особи. Вони завжди мають частинку мене, людей із мого оточення чи навіть випадкових знайомих. Коли я створюю нового героя, я запитую себе: Хто він/вона? Що пережив(-ла)? Які
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше