Доброго та мирного всім вечора, мої милі читачі та читачки!!!

Усіми ми любимо мріяти та загадувати бажання, а особливо, коли на дворі зима, і все навколо дихає дивом та магією. І хоч часи, у нас всіх зараз нелегкі, усі ми так сподіваємося на диво, якого так чекаємо. Тож аби трохи відірватися, запрошую вас до дорослої передноворічної історії трьох подруг, з роману, "Три бажання під Новий рік".

Микита та Кристина

Уривок. 

Водій поїхав. Зітхнувши Кристина побрела до позашляховика Микити. Подруги вже сиділи в машині, а сам Крук стояв біля передніх дверцят пасажира. Дівчина хмикнула в душі фиркнувши, «Мрійник! Гадає я буду сидіти попереду... Ага! Якби не так!».

Досить було дівчині підійти ближче, як чоловік прочинив їй дверцята.

— Дякую! Мене спереду закачує. — Сухо кинула та подалася до задніх дверцят.

Прочинивши їх, була дещо приголомшена, заявою Дарини.

— Сорі, Кріс, тут місце лише в авто кріслі...

Обидві подруги зайшлися сміхом. Кристина не розуміла, що з нею відбувається. Гнів та сміх накрили з однаковою силою. Закрила обличчя, аби опанувати надмірні емоції, адже сміх теж втримати не могла, від того, як уявила як сідає в те авто крісло. Хоча підсвідомість твердила, що якщо є дитяче крісло, то є і діти. Це насторожувало...

Пригоди тільки починаються, і все найцікавіше іще попереду.

Приємного читання!!!