Батько української комедії

Іван Карпенко-Карий – український письменник, драматург, талановитий актор. Його вважають одним із батьків українського театру. Любив життя, попри усі труднощі: «А якби не було смутку в житті, то люди не знали б ні веселощів, ні радощів! Тільки через те, що смуток є, радощі та веселощі любі чоловікові».

Народився Карпенко-Карий 29 вересня 1845 року в селі Арсенівка, що на Херсонщині у сім’ї управителя поміщицького маєтку. Сім’я була небагатою, тому освіта малого Івана обмежилася чотирикласним училищем, після якого він, у віці 14 років, пішов працювати. Став відомий завдяки своїй літературній діяльності. За своє життя він написав 18 п’єс і 3 невеликі уривки, які залишились в чернетках. Одні з найвідоміших його робіт: “Безталанна”, “Розумний і дурень”, “Наймичка”, “Мартин Боруля”, “Сто тисяч”, “Батькова казка” та інші. Помер письменник 15 вересня 1907 року у Берліні, де проходив лікування. Хворів на рак печінки і селезінки. Був похований на рідному хуторі “Надія”.
Пропонуємо ближче ознайомитися із життям і творчістю українського драматурга!

1. Стрімко розвинувся у кар’єрному плані. Протягом 23 років свого життя був чиновником і тривалий час був секретарем міської поліції в Єлисаветграді.
2. Іван Тобілевич – таке справжнє прізвище письменника. Та він обрав собі незвичний псевдонім, у якому є поєднання ім’я його батька Карпа та прізвище героя із п’єси видатного Тараса Шевченка «Назар Стодоля» Гната Карого.
3. Саме Іван Карпенко-Карий був одним із засновників усім відомого театру корифеїв. З 1860-их років він був членом різних театральних груп, на основі яких і утворився перший професійний український театр. Він говорив: «Сцена ж – мій кумир, театр – священний храм для мене!».
4. Був двічі одружений. Перша жінка – Надія Тарковська. Вона народила йому 3 дітей, та пізніше померла. Через 2 роки після смерті Надії Іван Тобілевич одружився з Софією Дітковською, яка подарувала йому ще 2 спільних дітей.
5. Захоплювався творчістю Шевченка й товаришував з Марком Кропивницьким. Він навчав Івана грати на скрипці, Карпенко-Карий грав у п’єсах Кропивницького, а той – у п’єсах Тобілевича.
6. Не був єдиною дитиною у сім’ї, мав двох братів і сестру (Микола Садовський, Панас Саксаганський і Марія Садовська-Баріолітті). Усі вони були активними учасниками театру корифеїв.
7. Деякі п’єси Тобілевича були екранізовані: “Мартин Боруля” у 1953 році, де розповідається про те, як простий селянин у гонитві за фальшивими цінностями, він усе втрачає, фільм “Наймичка” вийшов у січні 1964 року, а “Сто тисяч” могли побачити вже у 1957 році.
8. На честь письменника названо Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.