Додано
20.01.24 15:51:11
Запрошую.
Я відчувала порожнечу. Адже тепер це не я, мене нема, мене просто не існує. Надвечір мене повинні знайти і все закінчиться. Терпіння, лише терпіння. У такому терпінні минуло три дні. Я почала розуміти, що мене не знайдуть. Ось тільки не зрозуміло, адже ми зовсім поряд. Ну, як вони не можуть знайти.
Любов знайшла нас. Саме кохання знайло тих хто має бути разом.
Зоя Лістрова
305
відслідковують
Інші блоги
Рейн несподівано вийшов з вітальні і дуже зрадів побаченому. Загорнувшись у рушник, я вийшла з ванної і вже зібралася зайти до своєї спальні, навіть двері відчинила, коли почула позаду себе захоплений свист. Різко обернувшись,
Привітулі, письменницьке товариство та всі, хто любить читати! Сьогодні хочу поговорити про тему, яка болить, мабуть, 90% авторів-початківців (та й досвідчених теж). Про те, про що соромно зізнатися вголос, але що кожен із
Любі мої, на жаль, я захворіла, тому змушена взяти невеличку перерву на кілька днів. ❤️ Дуже не хочеться залишати вас без продовжень улюблених історій, але зараз мені потрібно трішки відпочити та відновити сили. Обіцяю,
Вони нарешті навчилися знову невимушено спілкуватися. Жодного напруження, жодних незручних пауз. Лише робота, звичні розмови й жарти… Але все змінилося в одну мить. Один випадковий вечір. Один чоловік із минулого.
Всіх вітаю, і хочу подякувати, що читаєте мою книжечку Обережно! Зараз вибухне!. Уже 10❤️❤️❤️ прочитань! за що я вам неймовірна вдячна. Для тих, хто ще не знає - додала дуже класних візуалів до кількох розділів. Додавала
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати