Трохи гумору

 Кажуть, з коханкою не ходять по друзях та коханок не вкривають теплою ковдрою щоночі...проте Маї доведеться зустрітися з коханкою її чоловіка...

ЗІ МНОЮ ТЕМРЯВА

 

Підняв та просто підхопив з ліжка дикий і несамовитий вереск. Ще навіть не до  кінця зрозумівши, що це я кинулася на джерело лементу боляче вдарилася об одвірок і зрештою з чумною головою і серцем, що просто вилітало з грудей я вбігла в кухню по дорозі стикнувшись з Богданом. І от на відміну від мого вигляду той був зібраний… він був навіть з пістолетом в руках!!! Від видовища зброї закололо в грудях, нагадавши, що у нас тут все наче серйозно…

А в кухні на робочому столі стояла одинока принцеса фурій і продовжувала доводити людей до сказу своїй верещанням.

– Що відбувається? – стиха, але так, що і у мене волосся дибки стало запитав Богдан.

– Ми…ми…миша….там…– тикнуло пальцем непорозуміння в сторону м’якого куточка.

– Миша?! – лагідно перепитав Богдан, опустив голову донизу, видихнув і ловким рухом сховав зброю, що так мене бентежила. Я трохи нервовим рухом потерла лице і потримала руку біля серця, немовби вгамовуючи скажене серцебиття.

– Ти оце зараз кричала, не тому, що тебе різали на шматки тупою пилкою, а тому, що побачила мишу? – уточнила вже я.

А вона наче кивнула.

– Пристріль її. – рявкнула я. – Або дай пістолет саме пристрелю нелюдь цю поторочену. – продовжила тримати я руку біля серця.

 На що Богдан тільки стурбовано глянув на мене і налив в склянку водички.

– Може водички? Ти щось дуже бліда. – кружляв він довкола мене метеликом.

– Я? Бліда? – усім організмом виразила я здивування. – Вона мене доконає. Я починаю думати, що може до знайомства з нею її чоловік теж був милою і врівноваженою людиною. Бо тепер у мене теж он є гостре бажання видерти з корінням цю… квітку ночі. А своєму чоловікові навіть мстити не буду, здається вона зробить це за нас двох ліпше. Та я тут мало не здохла поки бігла.  – вчепилася я за руку Богдана і притулилася головою до його плеча.

– Майя, ти чого? – підняв він моє лице і позаглядав мені в очі.

З близької відстані я бачила його довгі вії, щедрі морщинки біля очей і трохи переляк в очах. Відвела від нього погляд і знову притулилася головою до його плеча. Богдан примудрився обійняти мене і притулити до грудей. Здається обійматися з ним стає вже нормою мого життя. Отак і стояла збираючи себе до купки. Відпустила його, коли мій переляк трохи влігся, чекаючи наступної жертви, а бажання запустити руки йому під футболку трохи почало виходити з берегів

– Слухай гарпія, а як ти взагалі на той стіл залізла? –  ховаючи власне збентеження, запитала я, оцінивши висоту столу.

– Я…я злякалася. – затинаючись дала вона змістовне пояснення.

– Богдан, – занила я, – пристріль мене а? Ніяких нервів на це шапіто не вистачить.

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Дуже клас книга, треба перечитати))

Шаграй Наталія
20.01.2024, 14:34:56

Світлана Герасимчук, Дякую! :))))

avatar
Олеся Глазунова
20.01.2024, 13:41:03

Яка ж знайома реакція на мишу)))

Шаграй Наталія
20.01.2024, 14:34:33

Alesia, О, так...:))))) Нічна фурія, ще цілу лекцію видала, коли її все ж вмовили злісти зі столу :))))

avatar
Павло Тульський
19.01.2024, 18:27:34

Гадаю, після такого, миша зібрала валізи і з'їхала

Шаграй Наталія
19.01.2024, 18:45:20

Павло Тульський, Миша там найменше зло :)))))

avatar
Lyudmyla Kovdrysh
19.01.2024, 18:09:42

Чудова історія❤️❤️❤️

Шаграй Наталія
19.01.2024, 18:10:31

Lyudmyla Kovdrysh, Дякую!

avatar
Dana N
19.01.2024, 15:21:01

Кумедно.

Показати 3 відповіді
Шаграй Наталія
19.01.2024, 15:40:21

Dana N, Супер!!!

avatar
Ольга Сова
19.01.2024, 14:22:31

Дякую за гарну історію!

Шаграй Наталія
19.01.2024, 15:21:28

Ольга Сова, Дякую за увагу :)

Інші блоги
День народження та Багацько пригод!!!♥️
Вітаю, місяченьки! В мене для вас є багато чого;) Тож в цьому блозі намагатимусь написати: а) декілька історій; б) розповім про новини; в) покажу декілька фотографій з відпочинку; г) весело проведемо час; ґ)
Гра в історичних діячів
Доброго часу доби, читачі та автори). Почнемо з того, що я довго вагалася, перш ніж писати цей запис та взагалі затіювати це все, але все ж... Здається, кожному користувачу Букнету відома славнозвісна гра Інни Турянської.
Для всіх моїх уявних фанатів
Перепрошую за затримку наступної частини на пару днів. Шалена спека, літаючі дрони та відсутність елоктроенергії по 14 годин на день вносять свої корективи. Обіцяю виправитись і радувати вас хоча-б трьома частинами на тиждень
Оповідання з слів)
Вітання! Як я завжди або зі страшилками або з їжею на ніч)) Вже вибачте пробачте мені це)) Отже, виставляю оповідання, що вийшло зі слів. Спершу думала написати продовження історії до "Сігма на Сімборашку" і
Game over | Твір в рамках челенджу
Привітики! Нещодавно ви мені накидали в рамках челенджу від Інни Турянської 18 цікавезних слів, і з них я зліпила історію =) Як на мене, вийшло доволі непогано...) Game over! Відеоігри завжди були невимовною
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше