Книгу завершено!

Вітаю! "Парі на каченя, або Пограємось хлопчики" завершено! Запрошую до прочитання, коментування та вподобайок. Герої веселі та позитивні, звичайно зі своїми тарганами у голові, як без них), інакше не було б так цікаво))) Сподіваюся прийде вам до душі)

Дякую усім за теплі слова підтримки. Завжди приємно бачити відгук читачів, адже це підтвердження, що моя праця оцінена)))

Парі на каченя, або Пограємось хлопчики

Анотація до книги "Парі на каченя, або Пограємось хлопчики "

Я з Лєркою ще з дитинства маємо чудову рису, нервувати Артема, це наше покликання.
Одного разу, ми знову зображали шпигунів, щоб першими дізнатися цікаві новини, та те що почули внесло деякі корективи у наші плани. А плани у нас доволі прості, гарно відпочити влітку. Тепер же ми будемо робити нерви декільком капостним хлопцям, які посміли укласти парі на мене... Ну що ж хлопчики ми у грі.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Мій новий рекорд!
Вітаю! ฅ⁠^⁠•⁠ﻌ⁠•⁠^⁠ฅ Навіть не день! Менше! А моя збірка сатир вже отримала першу рекомендацію! Та від кого?! Від самої пані Ірини Бібік, яка і "спровокувала" мене взагалі писати ці сатири! Що ж,
Не жартуйте з дзеркалами, або Ще один марафон))
Нарешті можу написати відгук на книгу у рамках Марафону за вподобаннями. Його організувала колега Уляна Гранд, за що їй окрема велика подяка. Найціннішим для мене особисто виявилося те, що можна було обирати книгу,
Флеш-моб від пана Лиса ✍️ ʕ⁠っ⁠•⁠ᴥ⁠•⁠ʔ⁠っ♥️
Щось згадала я марафони, які проводив пан Лис — зайшла… почитала… посміялася. Усі були такі щирі, і сатира лилася рікою. Усі були на позитиві, і іскорка гумору ширилася, наче струм… Тож хто ми такі, щоб не повторити?…
✨ Новий друг чи таємний захисник? ✨
Друзі, привіт! ☺️ Мандрівка всесвітом «Тепла для зламаної ляльки» набирає нових обертів. Якщо Аза – це суцільний лід та небезпека, то сьогодні настав час познайомитися з кимось, хто приносить із собою зовсім
♥чорні Первоцвіти♥помста та пристрасть
Дорогі мої читачі♥ Ви щойно стали свідками моменту, від якого перехоплює подих. Події розвиваються настільки стрімко, що навіть мені, як автору, іноді стає страшно за своїх героїв. Ми пройшли крізь вогонь автокатастрофи
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше