Вітаю, усіх!!!

Запрошую до історії кохання, Лева та Олени з спекотного роману, "Ти вже належиш мені".

На вас чекають: випадкове знайомство; порятунок героїні; шалена пристрасть та протистоя ння характерів.

Лев та Олена❤️

УРИВОК.

Олена увійшла в помешкання, старалася вдавати спокій. Погукала сина, та він був зайнятий грою, лиш кинув, що зараз прийде, адже йому потрібно пройти рівень гри до кінця.

Метушилася по квартирі. Готувала, прибирала. Потім писали уроки. Розмовляли з сином за вечерею, він захоплено розповідав про події в школі, а тоді пильно глянувши на матір запитав.

— Мамо, а що у твоєму пакунку було?

Олена великими очима глянула на нього не зовсім розуміючи про, що питає син.

— Ну в тому, що приніс кур’єр?!!!

На мить закрила очі. Тільки допитів сина не вистачало.

— Дань, я віддала свій подарунок, і навіть не дивилася, що там, адже він був не мені. Кур’єр помилився.

— Шкода! Ти ж так любиш ювелірні вироби. — Зі співчуттям промовив син, та пригорнув матір до себе. — Ось я виросту, і куплю тобі красиве кольє.

На це Олена лиш зітхнувши, посміхнулася.

Ще з добру годину розмовляли. Обговорювали плани на завтра.

Нарешті лягли в ліжка. Данило заснув миттєво, а от Олені ніяк не вдавалося. Події, що відбулися сьогодні. Ще раз і ще раз прокручувала в голові. Шукала вихід із ситуації, але не бачили його. — Як вона може вчинити в даній ситуації? Заявити в поліцію не вихід, бо такі як Лев, вийдуть сухими з води, і хтозна, як це може позначитися на ній та синові, потім. Мабуть, є якийсь вихід, як відшити цього настирливого залицяльника, але вона поки його не бачила.

Скидалося на те, що Лев все вирішив за всіх, і йшов на пролом до своєї цілі. Тільки Олена у його слова не вірила. Вона надто доросла дівчинка, аби вірити у принців. Такого в житті точно не буває. Вона для цього впевненого у собі красеня, розвага і не більше. Це однозначно....

Приємного читання та мирного спокійного сьогодні!!!❤️❤️❤️