Любі мої, якщо ви досі не почали читати мою історію "Заміж за хулігана" – то запрошую вас поринути у світ кохання, яке могло б і не отримати свої крила, якби перипетії Долі не втрутилися та не поєднали двох таких різних  людей: неконтрольованого (на перший погляд) хулігана Марка та ніжної, але сильної, розсудливої Варі. 

Соціальної нерівності між ними немає і це мене надзвичайно тішить) Марк – син міністра та судді, Варя – донька кандидата в прем'єр-міністри. З батьками все так складно, що будемо розбиратися до самого фіналу... Однак закулісся ось цих "володарів світу", їх стосунки в сім'ї, ставлення до дітей – спробую показати вам у всій красі.

___
Ловіть фрагмент сьогоднішньої глави:

Перш ніж вразити словами, Марк вражає дотиками. Встигає спіймати мою руку та притягує мене до себе.
— Подумай про те, що ми говорили, Варя, — стишує голос до шепоту: — Проси в мене що-завгодно — усе зроблю.
— У спокої мене залишиш? — питаю більше з наміром подражнити його, а він дивиться так прямо й серйозно, ніби зовсім не очікував саме такої умови. — Марк… Я хочу бути вільною, розумієш? Жити своє життя без ігор, боргів, фальші… Твоя шалена затія позбавить мене свободи на довгий час. Навіщо це мені? До того ж… — стишую голос настільки, що чути мене може лише Марк. — Де гарантія, що після нашої гри ти зникнеш із мого життя?
Небезпечна для мого серця усмішка розтягується на вустах Марка і вже за мить я відчуваю дотик його губ до мого вуха.
— А де гарантія, що ти, Варя, не захочеш залишитися в моєму житті?

Історію можна знайти ТУТ