Новий рік. Новий автор. Новий цикл. Новий роман.

Вітаю!

З новим роком нас. Минулий був складний, майбутній не буде легшим, але я вірю, буде більш вдалим, Боже благословення нарешті вкутає нашу Україну та захистить від нещасть та ординського сказу.

Разом з новим роком, народився й новий автор на теренах Букнету - Степан Дідик, тобто я.

Пишу в жанрі історична проза. Розумію, що це не найпопулярніший жанр для цього майданчика та не сильно цим переймаюсь. Сподіваюсь, що мої майбутні читачі будуть зі мною на одній хвилі - це важливо.

Планую розмістити цикл історичних художніх романів. Почну зі скіфських часів й поступово дійду до сьогодення, а можливо й до майбутнього України. Зв'язані всі романи будуть між собою однією родиною. Тобто в кожному романі буде нащадок героя минулого роману, а всі вони будуть нащадками Велимира, в якого серце за природною забаганкою билось праворуч. Власне, як й у всіх його пра-пра-пра...

Отже, не буду й далі обтяжувати читача своїми планами,  (тим більш, що плани зараз мають бути дуже короткочасні) а запрошую приєднатись до початку пригод Велимира у романі "Діти Степу"

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Перфоманс: Нірвана у червоному ? Знайомтеся
Привіт усім, хто стежить за "Багом"! ​Сьогодні у нас особливий день. Поки Ліліт намагається впоратися зі своїм "ідеальним помічником" в Єрусалимі, я хочу перенести Вас на інший кінець світу. ​Десь над Гімалаями,
​я Зламала Руку !
​Зазвичай, коли я кажу фразу: «Я зламала руку», у моїх близьких навіть не виникає питання «як?». У них одразу звучить: «Кому саме?». Бо всі звикли до моєї залізної логіки, системності та певного «архітектурного»
Пропоную лайк
Не дуже хотіла це робити але пропоную лайк та взаємну підписку. Хто хоче. ❤️❤️❤️ Дякую)
✨ Оновлення вже сьогодні о 00:00 ✨
♥️Мину́лі глави Серце Безсмертного вже чекають на вас.❤️ У них — перша іскра, що запалила цю історію, перші таємниці й кроки, з яких почався шлях без повернення.✨ Якщо ви ще не читали — саме час наздогнати
Папір чи екран? Де живуть тексти ❤️
Ця історія народилася за одну годину, коли кіт не давав мені писати інший, ще не завершений, твір, а чоловік питав "що в нас на вечерю"... А тепер Кіт. Коханець. Чоловік. має власне місце на сторінках літературного
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше