Читаю оповідання з конкурсу — #2. Маг мрій

Усім смаколиків, мої любі ❤️ 

Як вже і казала у минулому пості, після завершення власного конкурсного оповідання, я почала читати інші новорічні роботи моїх колег і розповідаю вам про них. Це будуть лише теплі блоги, де я буду рекомендувати книгу, і звісно ж пояснювати чому саме ця історія. 

От і сьогодні, я звернулась до нашого конкурсу і знайшла книгу під назвою Маг Мрій авторства Софії Вітерець. На сторінках цього оповідання мені випала можливість дізнатись про цілу корпорацію мрій, працівники якої виконують наші бажання. Загалом про одного з цих роботяг — хлопця на ім‘я Мрійко. І у цей Святвечір він знову буде виконувати нове бажання, а саме однієї маленької дівчинки. 

Якщо відверто казати про мої враження, то історія була дуже теплою. Мені сподобалась ситуація. Здійснення бажання Оксанки і справді можна назвати дивом, адже воно в неї дуже велике по міркам нашого сучасного світу. Бо воно не матеріальне, а більш духовне. Щоправда викликала у мене декілька, я б сказала філософських питань ця ситуація і скоріше за все я просто запитаю їх у автора. Тут про них вам вже не буду казати, щоб обійтись без спойлерів. 

Але прочитати цю історію я вам раджу. Бо насправді іноді нам всім хочется маленького чуда і цікаво прочитати про того, хто всі наші «хотілки» виконує. Та і подивитись, як саме їх виконують. У дитинстві, коли під ялинкою з‘являлись подарунки, я завжди намагалась знайти того, хто їх туди поклав. Мріяла, як упіймаю Діда Мороза. І хоча у цьому оповіданні мова не про Діда Мороза, але все те саме. 

Дуже вдячна Софії за таку ніжну новорічну історію) по секрету скажу у кінці я мало не заплакала від радощів. Бо частіше у книгах, фільмах, всюди кажуть, що Такі бажання ніякий маг бажань не виконає. І коли Оксанка розповіла про бажання завести цуценя - я думала, що це і буде єдине бажання, яке Мрійко виконає. Вже думала, що мораль історії це те, що не все буває, як ми хочемо. І потрібно радіти маленьким дрібницям. Та у кінці, коли все сталось... 

Я була неймовірно здивована! 

 

А на цьому в мене, котики, все) чекайте у наступних постах ❤️ 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Дякую за рекомендацію!

Аміла Даймон
24.12.2023, 15:43:40

Катерина Федоровська, Будь ласка)))❤️❤️❤️

avatar
Олеся Глазунова
24.12.2023, 10:01:17

Дякую за рекомендацію!
Обов'язково почитаю)))

Аміла Даймон
24.12.2023, 10:10:15

Alesia, ❤️❤️❤️

Інші блоги
А ви теж вже чекаєте на Дмитра?
Дівчатка, я читаю ваші коментарі до нового розділу й усміхаюся, бо бачу, що цей фінал вас зачепив по-справжньому ❤️ Лада нарешті зробила важливий крок і сама набрала Дмитра. Так, злякалася. Так, збрехала про тест і кинула
Що почитати з короткої прози?
Поки ви в очікуванні продовження дилогії, я нагадаю, що на моїй сторінці є два безкоштовні романи (Ел, Життя після ). Хто ще не читав, запрошую! Але цей блог присвячую своїй короткій прозі. Деякі колеги називають мене
Цикл "Королі гріхів" завершено!
Сім гріхів. Сім чоловіків. Сім жінок, які підкорили їхні серця. Сім історій, у яких через біль, сльози, втрати й випробування вони виборювали своє кохання. Сьогодні ця історія, яка тривала цілих сім місяців, офіційно завершена. Навіть
Суперзнижка-Зрадник. Некохана дружина
Дівчата, хто ще не читав?) Тільки сьогодні повний текст за ціною передплати! "Зрадник. Некохана дружина" - Як ти міг зраджувати мені, Славо? Я ж все для тебе робила… - А чого ти чекала, Женю? Я що тобі в коханні
Я здатен прожити без титулу. Але не без тебе
Друзі, Моя книга «Квіти апельсина» зараз лідирує у жанрі історичний любовний роман. Розумію, що скоро мене посунуть роботи колег. Але життя таке нестабільне, складне та несправедливе, що треба шукати щастя та світло
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше