Читаю оповідання з конкурсу — #2. Маг мрій

Усім смаколиків, мої любі ❤️ 

Як вже і казала у минулому пості, після завершення власного конкурсного оповідання, я почала читати інші новорічні роботи моїх колег і розповідаю вам про них. Це будуть лише теплі блоги, де я буду рекомендувати книгу, і звісно ж пояснювати чому саме ця історія. 

От і сьогодні, я звернулась до нашого конкурсу і знайшла книгу під назвою Маг Мрій авторства Софії Вітерець. На сторінках цього оповідання мені випала можливість дізнатись про цілу корпорацію мрій, працівники якої виконують наші бажання. Загалом про одного з цих роботяг — хлопця на ім‘я Мрійко. І у цей Святвечір він знову буде виконувати нове бажання, а саме однієї маленької дівчинки. 

Якщо відверто казати про мої враження, то історія була дуже теплою. Мені сподобалась ситуація. Здійснення бажання Оксанки і справді можна назвати дивом, адже воно в неї дуже велике по міркам нашого сучасного світу. Бо воно не матеріальне, а більш духовне. Щоправда викликала у мене декілька, я б сказала філософських питань ця ситуація і скоріше за все я просто запитаю їх у автора. Тут про них вам вже не буду казати, щоб обійтись без спойлерів. 

Але прочитати цю історію я вам раджу. Бо насправді іноді нам всім хочется маленького чуда і цікаво прочитати про того, хто всі наші «хотілки» виконує. Та і подивитись, як саме їх виконують. У дитинстві, коли під ялинкою з‘являлись подарунки, я завжди намагалась знайти того, хто їх туди поклав. Мріяла, як упіймаю Діда Мороза. І хоча у цьому оповіданні мова не про Діда Мороза, але все те саме. 

Дуже вдячна Софії за таку ніжну новорічну історію) по секрету скажу у кінці я мало не заплакала від радощів. Бо частіше у книгах, фільмах, всюди кажуть, що Такі бажання ніякий маг бажань не виконає. І коли Оксанка розповіла про бажання завести цуценя - я думала, що це і буде єдине бажання, яке Мрійко виконає. Вже думала, що мораль історії це те, що не все буває, як ми хочемо. І потрібно радіти маленьким дрібницям. Та у кінці, коли все сталось... 

Я була неймовірно здивована! 

 

А на цьому в мене, котики, все) чекайте у наступних постах ❤️ 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Дякую за рекомендацію!

Аміла Даймон
24.12.2023, 15:43:40

Катерина Федоровська, Будь ласка)))❤️❤️❤️

avatar
Олеся Глазунова
24.12.2023, 10:01:17

Дякую за рекомендацію!
Обов'язково почитаю)))

Аміла Даймон
24.12.2023, 10:10:15

Alesia, ❤️❤️❤️

Інші блоги
Мої різдвяні історії
Хочу трохи поділитися тим, як з’явилися дві мої історії — Різдвяне диво Карини і Різдвяний подарунок Мирослави. Я згадую, як починався грудень, і на Букнеті розпочалася справжня магія. Чарівна Ольха Елдер організувала
Талановитий?
— Думати можеш про що завгодно! — шепочу я. — Хоч зітрися у своїх фантазіях, але не намагайся знову... — замовкаю на півслові, закусивши губу. Я ж не збираюся озвучувати те, що він кілька годин тому зробив у моїй спальні? Бачу,
Завтра(якщо світло повернеться) завершую 2-у книгу
Завершується історія про потраплянку Алексу в магічний світ)) Буду дуже вдячна за підтримку:підписка, лайк, бібліотека(відповім кожному взаємністю), це для мене дуже важливо! Дякую, хто читав, чи буде читати, я вам безмежно
Ваше улюблене хобі в письменництві? Тизер
Привіт, любі читачі та відвідувачі блогу! Поки наступна глава в процесі написання, я бавлюся нещодавно відкритим для себе додатком, який вміє оживляти ілюстрації! Розумію, що більш продвинуті автори вже давно
Трохи роздумів про лайки і взаємні підписки.
Все, що написане нижче, це моя суб 'єктивна думка і я можу помилятися , але хочу її викласти для початківців та й можливо для тих ,хто пише не перший рік. Про взаємне лайкання та підписки . Може здатися ,що це класна
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше