Читаю оповідання з конкурсу — #2. Маг мрій

Усім смаколиків, мої любі ❤️ 

Як вже і казала у минулому пості, після завершення власного конкурсного оповідання, я почала читати інші новорічні роботи моїх колег і розповідаю вам про них. Це будуть лише теплі блоги, де я буду рекомендувати книгу, і звісно ж пояснювати чому саме ця історія. 

От і сьогодні, я звернулась до нашого конкурсу і знайшла книгу під назвою Маг Мрій авторства Софії Вітерець. На сторінках цього оповідання мені випала можливість дізнатись про цілу корпорацію мрій, працівники якої виконують наші бажання. Загалом про одного з цих роботяг — хлопця на ім‘я Мрійко. І у цей Святвечір він знову буде виконувати нове бажання, а саме однієї маленької дівчинки. 

Якщо відверто казати про мої враження, то історія була дуже теплою. Мені сподобалась ситуація. Здійснення бажання Оксанки і справді можна назвати дивом, адже воно в неї дуже велике по міркам нашого сучасного світу. Бо воно не матеріальне, а більш духовне. Щоправда викликала у мене декілька, я б сказала філософських питань ця ситуація і скоріше за все я просто запитаю їх у автора. Тут про них вам вже не буду казати, щоб обійтись без спойлерів. 

Але прочитати цю історію я вам раджу. Бо насправді іноді нам всім хочется маленького чуда і цікаво прочитати про того, хто всі наші «хотілки» виконує. Та і подивитись, як саме їх виконують. У дитинстві, коли під ялинкою з‘являлись подарунки, я завжди намагалась знайти того, хто їх туди поклав. Мріяла, як упіймаю Діда Мороза. І хоча у цьому оповіданні мова не про Діда Мороза, але все те саме. 

Дуже вдячна Софії за таку ніжну новорічну історію) по секрету скажу у кінці я мало не заплакала від радощів. Бо частіше у книгах, фільмах, всюди кажуть, що Такі бажання ніякий маг бажань не виконає. І коли Оксанка розповіла про бажання завести цуценя - я думала, що це і буде єдине бажання, яке Мрійко виконає. Вже думала, що мораль історії це те, що не все буває, як ми хочемо. І потрібно радіти маленьким дрібницям. Та у кінці, коли все сталось... 

Я була неймовірно здивована! 

 

А на цьому в мене, котики, все) чекайте у наступних постах ❤️ 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Дякую за рекомендацію!

Аміла Даймон
24.12.2023, 15:43:40

Катерина Федоровська, Будь ласка)))❤️❤️❤️

avatar
Олеся Глазунова
24.12.2023, 10:01:17

Дякую за рекомендацію!
Обов'язково почитаю)))

Аміла Даймон
24.12.2023, 10:10:15

Alesia, ❤️❤️❤️

Інші блоги
Моя щира подяка!
Сьогодні не буде великих спойлерів чи бонусів. Тільки моя подяка кожному хто приєднався до цієї історії, прожив її разом зі мною і ділився враженнями. Часто ваші думки були різні, неоднозначні, місцями занадто влучні до
Що сказав Джиму директор театра?
І чому юнак досі не зламаний духом дивного маєтку ван дер Кімів? (Дуже сподобався арт. Бо сьгодні Джим знову буде грати п'єсу для одного особливого глядача) “Спочатку йому хотілося кинути їдке: «Та й не дуже-то
Запрошення на безстроковий марафон
Шановні колеги по перу! Запрошую взяти участь у безстроковому марафоні. Що означає безстроковий? Читайте далі, зрозумієте. На марафон приймаються закінчені твори. НЕ має значення: - платні, чи ні (але враховуємо,
Буктрейлер до 3 частини "Впусти мене у своє серце"
Запрошую до перегляду 3 частини "Впусти мене у своє серце".Картинка клікабельна:
Продовження Марафону ✨Єдність авторів✨
Продовження Марафону ✨ Єдність авторів✨ від Уляни 1 розділ 2 розділ 3 розділ Розділ 4 Там, де світло перестає бути самотнім Світ повертався не поспішаючи. Тихо, наче хтось обережно стукав у двері її свідомості. Тріск
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше