Продовжую розповідати про свій досвід створення фантастичних світів. Цього разу в доповнення попередньої теми поговоримо про потраплянців/нок і їх лінгвістичну адаптацію до нового для них світу.

Отже, якщо персонаж потрапляє в інший світ, то як він адаптується до нових умов існування та будує своє життя? Реакція персонажа може бути різною, передумови та ставлення до цієї події також, але фізичне існування продовжується, тож потрібно якось виживати.

Якщо персонаж не зійде з глузду й не вкоротить собі віку, йому/їй потрібно якось вивчити нові умови та зрозуміти куди потрапив/ла і розібратися з причинами й наслідками такого повороту долі. Важливим чинником в цьому питанні буде мова, адже якщо у світі є якісь розумні істоти, то персонажу доведеться з ними якось комунікувати. Тут і постає лінгвістичне питання, яке може завдати автору багато клопоту, а його не вирішення підпсувати текст.

Тож, на що звернути увагу та як розв'язати мовне питання для вигаданого світу. Першочергово потрібно усвідомити, що не може в іншому світі існувати та ж мова що й в реальному (або ж це колонія потраплянців). По-друге, продумати метод вивчення мови вигаданого світу. Для цього варто розуміти, що мозок пов’язує слова з поняттям, явищем чи почуттям, тож  потрібно відобразити його реакції.  

          Якщо автор вважає що потраплянець/ка має автоматично отримати знання іншосвітньої мови, то  варто описати реакцію персонажа на те, що відбувається в його/її голові. Персонаж має одразу ж зрозуміти, що з ним/нею не так: мова не та (чомусь він знає і розуміє мову якої не вчив). Бо у мозку створюється копія найменувань назв, понять і реалій, ніби він/вона дуже швидко й несвідомо вивчив/ла іноземну мову й тепер доводиться нею розмовляти. Звісно ж, самопочуття й психологічний стан персонажа від цього буде недуже приємним і йому/їй потрібен буде час, щоб оговтатися.

Якщо ж за сюжетом того часу нема, то варто хоча б  зобразити збентеженість персонажа та рефлекторні не зовсім усвідомлені дії та вчинки (коли персонаж пливе за течією, як от, наприклад йде куди його ведуть, або робить те, про що його просять, бо просто поки не може збагнути що взагалі коїться й не розуміє чим йому те все може загрожувати; або ж від шоку персонаж може вважати то все сном, тому й слабко реагувати на те, що з ним намагаються зробити).

          Якщо ж, вивчення мови у вигаданому світі відбувається магічним шляхом, то потрібно зобразити цей процес та його наслідки. Персонаж може не одразу зрозуміти що з ним/нею зробили, може відчувати головний біль або запаморочення через втручання у мозок і штучне вписування туди елементів мови або заміну рідної мови на тамтешню. Для ускладнення життя потраплянцю/потраплянці можна вигадати побічні ефекти процедури магічного вивчення мови.

           Інакше, якщо не брати попередні варіанти, персонажу доведеться вчити мову. І отут уже автору доведеться довго й нудно вивчати теорію викладання іноземних мов, щоб детально описати процес. Чи хоча б ознайомитися з методом вивчення мови шляхом «занурення». (Коли людина вчить мову спілкуючись з носієм іноземної мови й тільки іноземною мовою, не використовуючи рідну взагалі. При тому чує навкруги лише іноземну.)

Цей процес можна зобразити схематично, адже майже всі читачі зможуть це уявити, бо знайомі з таким в реальності, хоча б зі шкільних уроків. Тоді доведеться про те розповісти й далі провадити оповідь вже після того, як персонаж завершить навчання. Рухати сюжет й не описувати навчання буде вкрай складно та не дуже вигідно. (якщо звісно навчання не заплановано як тло для історії).

Підсумовуючи, нагадаю, що вашому персонажу доведеться хоч якось вчити мову. Розуміння мови чарівним чином підпсує загальне враження від твору. А от яким шляхом йти, тут вже місце для фантазії (або досліджень, якщо потрібна реалістичність). 

Іншим виходом може бути перенесення потрапляння у тіло людини з іншого світу, яка вже знає мову. Тоді доведеться описувати страждання потрапляння/потраплянки від розуміння себе іншою особистістю з новою пам'яттю, минулим, навичками, ну й звісно ж з іншою рідною мовою. Це також вплине на психологічний стан та реакції персонажа на початку. Від шоку персонаж може поводитися пасивно й демонструвати пригніченість та розгубленість.

Загалом, варто не забувати що мова – важлива частина світ отвору й без мовного питання нікуди не дінешся навіть у вигаданому світі.