Погомонімо?

Доброго ранку?

Любі мої, як у вас із зв'язком??

Надіюся, що у вас усе добре?

Любі мої, хочу поговорити з Вами відверто. Мені хочеться писати для Вас, але просто не розумію чому немає віддачі? Зараз почала викладати детектив і не багато є читачів, але вдячна й тим, хто ставить зірочки і пише коментарі, Ви для мене безцінні. Дякую, тим хто завжди читає всі мої твори і охоче чекає на нові?

Я так розумію, що ви засумували за романами, правда? То чому ж мовчали??? Я хочу, щоб ми відверто спілкувалися, тому запрошую завжди вас у мій телеграм та інстаграм (перейти можна натиснувши, на слова?) Зараз там я ділюся спойлерами по тому, що скоро опублікую роман. Він буде дуже захоплюючий. Обіцяю?

Хочу запитатися, чого Вам як читачам не вистачає? Чекаю чесної відповіді, адже хочу краще Вас пізнати. І прошу, будь ласка, спілкуйтеся зі мною, бо просто не розумію, що Вам би хотілося бачити. Ще мені цікаво які соцмережах ви найчастіше відвідуєте? Хочу, зрозуміти на яких Вам буде зручніше зі мною спілкуватися, читати анонси, переглядати відео-ролики та ще багато чого цікавого?

Дякую, усім, хто любить мою творчість та завжди, хоч якусь реакцію ставить

Усім бажаю гарного

та мирного дня!

Ваша, Віталіна Лі

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

♥️♥️♥️

Інші блоги
Авторка яка закінчила першу книгу!
Так, це я)) Радію як дитина! Для мене це досі щось нове і мені не віриться як швидко промайнув час з дня старту ❤️ Книга Вже хоче бути прочитана вами! Я читаю усі коментарі та дякую кожному хто підтримав мене! Також,
Маленька перемога вже близько: підтримаємо Леді Ре
https://booknet.ua/book/za-stnoyu-temryavi-b452821 Знаєте, легко бути критиком, коли сидиш по той бік екрана. Але спробуйте самі взяти чистий аркуш і викласти на нього цілу історію, від якої стискається серце. Саме це зробила Леді Рей. Вона написала
✤ Хто зараз починає гризтися як кіт з собакою?✤
Правильно: Кіт і Собака! (хто де, вирішуйте самі) Привіт всім! Сьогодні позапланово - вже зранку, а не о 14:00 - вийшла 3 глава мого "слеш" роману Сад для білого птаха. Арт ви вже побачили (він клікабельний, до речі),
Іноді руки опускаються... Як повірити у свої сили?
Буває, сидиш над текстом і думаєш: ну що за дурню я пишу? Мабуть, я просто не вмію це робити красиво, як інші автори. Одразу хочеться все кинути. А потім згадую Маркеса. Він писав свою головну книгу 18 місяців, увіз у борги,
4 дні до кінця публікації
«...Дійшовши до масивного столу, він не зупинився, щоб звільнити місце. Одним широким, нищівним рухом руки він змів на підлогу все: важкі термінали, папки з досьє, крихкий пластик накопичувачів. Звук їхнього падіння та
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше