Продовження Відьма. Рубежі світу

Мої вітання!

Її закинуло за ним у інший світ...

#Місцевий колорит з нечисті #пригоди #емоційні гойдалки # кохання

ВІДЬМА.РУБЕЖІ СВІТУ

Доставка видінь від провидиці буває дуже ексклюзивною : 

 

В себе я приходжу ривком, хапаю ротом повітря, нервово смикаюсь коли відчуваю когось над собою, відповзаю в сторону й видаю якийсь жалюгідний стогін.

- Селено! Селено! Спокійно! Це я! – розставивши руки в сторону наді мною стоїть Зорян. 

- Зорян! – хриплий видих зривається з моїх губ.

Мною колотить…ноги трусять і я навіть встати не можу, просто сиджу біля стіни й відчуваю, як моє тільце вібрує.

- Відьмочка, ти як? – присів він біля мене.

Цього мені й треба було. Я незграбно приповзла до нього й майже навалилася, він хитнувся й під моєю вагою сів на підлогу. А я вчепилася в нього такого живого. Мені просто треба відчути, що він живий. Просто треба знати. Просто треба чути.

Від емоцій я задихаюсь…Й ці мої нервові втягування повітря вловлює Зорян. Хапає моє обличчя руками й змушує дивитися на себе. Дивлюсь в синь в якій вирує життя, плескається занепокоєння і трішечки страху.  

- Гей! Селено? Дихай. Просто дихай. Повторюй за мною…

І я повторюю за ним допоки дихання не вирівнюється.

- Що… сталося? – видушую я з себе.

- Ми прийшли до провидиці. Вона взяла тебе за руку й ви на деякий час пропали з радарів, а тепер ти прийшла в себе й у тебе дикий погляд.

- Ми у провидиці? – перепитала я.

- Ага. Вона он теж біля стінки, емм…відпочиває.

- Вб’ю ту провидицю, – сіпнулася я, але була спіймана Зоряном й притиснута до його грудей.

- Тихше, моя войовниця. Що тим там бачила?

Й нервовий сміх зривається з моїх губ.

- Що я там бачила? – тупо перепитую я й злобненько так поглядаю на цю бісову браковану провидицю. – Хороше питання. От зараз у цієї провидиці й з’ясуємо, що ж то я там бачила!!! – психую у відповідь.

- Ми ж нікого не будемо вбивати? – вкрадливо так запитав Зорян.

- Як піде.

- Селено! – з осудом так глянув він на мене. – Так, дивись на мене.

І я неохоче та все ж підвела на нього погляд.

- ЩО?

- Ти моє світло в цьому світі. І я реально здохну, якщо з тобою щось трапиться.

Здригаюсь від його слів. В його очах така впевненість, що мороз йде шкірою.

- Тоді пішли розбиратися, що ця провидиця мені показала.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Elen Lukas
12.12.2023, 11:43:54

Дякую! Дуже сподобалася перша книга, тому зраділа, побачивши такий подарунок))

Показати 3 відповіді
Шаграй Наталія
12.12.2023, 17:46:44

Elen Lukas, Дякую за добрий відгук :)

Інші блоги
День народження та Багацько пригод!!!♥️
Вітаю, місяченьки! В мене для вас є багато чого;) Тож в цьому блозі намагатимусь написати: а) декілька історій; б) розповім про новини; в) покажу декілька фотографій з відпочинку; г) весело проведемо час; ґ)
Гра в історичних діячів
Доброго часу доби, читачі та автори). Почнемо з того, що я довго вагалася, перш ніж писати цей запис та взагалі затіювати це все, але все ж... Здається, кожному користувачу Букнету відома славнозвісна гра Інни Турянської.
Для всіх моїх уявних фанатів
Перепрошую за затримку наступної частини на пару днів. Шалена спека, літаючі дрони та відсутність елоктроенергії по 14 годин на день вносять свої корективи. Обіцяю виправитись і радувати вас хоча-б трьома частинами на тиждень
Оповідання з слів)
Вітання! Як я завжди або зі страшилками або з їжею на ніч)) Вже вибачте пробачте мені це)) Отже, виставляю оповідання, що вийшло зі слів. Спершу думала написати продовження історії до "Сігма на Сімборашку" і
Game over | Твір в рамках челенджу
Привітики! Нещодавно ви мені накидали в рамках челенджу від Інни Турянської 18 цікавезних слів, і з них я зліпила історію =) Як на мене, вийшло доволі непогано...) Game over! Відеоігри завжди були невимовною
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше