Візуалізація: Вальтазара + уровок з 12 глави

Всім привіт! Сьогодні оновила 12 главу – пристрасті загострюються!

Ікла видовжуються, знову відчуваю, що втрачаю контроль. Роблю декілька вдихів та приборкую внутрішнього демона. В голові трохи пояснюється, але оберт не припиняю. Потрібно пояснити одній маленькій нахабній магині, що до свого майбутнього чоловіка потрібно мати більше поваги.

– На два слова, ваша високосте, – розпрямляю крила та в два широких стрибки опиняюся біля неї. Хапаю на руку та одним рухом відриваюсь від землі, стрімко злітаючи в небо.

Ось тепер поговоримо, принцесо!

 

Чому Вальтазар знову втратив самовладання, читайте в оновленній 12 главі!

 

А ось і обіцяні візуалізації:

 

Перша: 

Valtazar_1

 

Друга:

Valtazar_2

 

Третя:

Valtazar_3

 

Четверта (в істинній формі):

Valtazar_4_demon

 

Мій фаворит – перша візуалізація. А яка вам подобається найбільше? 

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ксения Агаркова
05.07.2024, 15:39:45

І мені перший більш за все подобаеться

Тана Лі
06.07.2024, 17:13:04

Ксения Агаркова, А цей варіант візуалізації бачили?
https://booknet.ua/blogs/post/373667

avatar
Nelya Nel
18.04.2024, 00:15:04

2,3,4)

avatar
Марина Пущук
02.03.2024, 14:08:24

Всі варіанти по своєму класні

Коментар видалено

avatar
Олеся Глазунова
09.12.2023, 20:33:29

Перший))

avatar
Надія Бардзій
09.12.2023, 19:07:35

1+

Інші блоги
Записки начинающего автора
Всем привет! ? Я совсем недавно начала пробовать себя в писательстве и решила выложить первую историю, над которой сейчас работаю. Это для меня новый опыт, и я пока сама учусь всему — от того, как рассказывать историю,
Ніякої вдячності...
— Як тебе звати, красуне? — цікавлюся я. Але у відповідь не чую ні звуку. Вона просто мовчить. Отримую тільки сповнений ненависті погляд, що пронизує наскрізь, і мені стає трохи прикро. Якби не я, вона зараз уже була б
Підтримка - це так важливо...
Навіть незалежній, успішній та впевненій в собі жінці потрібна підтримка. Вчора вона прихистила в себе дівчинку-підлітка, пригостила чаєм випадкових жінок, яких зустріла в поліклініці. А сьогодні - вони допомагають
Чому я пишу?
Я пишу тому, що можу. Ось така проста відповідь на це доволі глибоке питання. Якщо провести трохи більше часу над роздумами, то я просто якось почала писати, і з тих пір все завертілось. У мене завжди була грамотна українська,
Родинний звʼязок ❤️
Ми починаємо цінувати прості, здавалося б банальні речі, хвилини радості та щастя - тільки тоді, коли їх вже немає... Та поки в серці жевріє надія - людина продовжує жити✨ Клікайте на картинки які
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше