"Фантастичний світотвір" частина 36 (мій досвід).

Продовжую розповідати про свій досвід створення фантастичних світів. Цього разу в доповнення попередньої теми поговоримо про реакції на іноземні реалії і як показати що персонаж потрапив у іншомовне середовище. Точніше, поміркуємо про те, що персонаж може побачити й почути, якщо опиниться в іншій країні мови якої не знає, або знає погано.

Працюючи над цим аспектом, треба опиратися на створені мови та концепцію вивчення іноземних мов, а також на відбиток відносин між державами  та на мовну політику й доступність вивчення обраної мови. Окреслити для себе, як до мови країни куди подорожуватиме персонаж, ставляться у його рідній країні та чи доступно там вивчення цієї мови. На основі цього й вибудовувати сприйняття іншомовного стидовища, як візуально, так і на слух.

Для розширення цього аспекту потрібно зрозуміти для себе можливості та настрої персонажа щодо мовного питання, себто, ставлення до вивчення іноземних мов, його хист до філології, наявність часу та мотивації. Чи міг ваш персонаж вивчити мову? Чи мав на це час? А можливість? Чи є в нього/неї до того здібності? І як це все відобразилося на рівні володіння мовою? Усе це має вплинути на сприйняття персонажем іншомовного середовища, адже в залежності від філологічних вмінь та навичок, а також знань про особливості культури країни куди потрапив/ла реакція персонажа дещо змінюватиметься.

Отже, перечитавши нотатки про вищезазначене та вирішивши щодо вмінь та навичок персонажа, варто поміркувати про середовище, у яке цей персонаж потрапить. Якою мова цієї країни здається іноземцями, котрі нею не володіють? Що їм чується? На що вона для них схожа? Якою чується говірка?

Наступним етапом, варто деталізувати вищезгадане, щоб створити підґрунтя для опису реакції персонажа. Орієнтуючись на обраного персонажа, подумати про сприйняття іноземної мови. Якщо людина погано знає мову, змалювати, чи може вона зрозуміти носіїв мови? Чи може розчути окремі відомі слова, чи етикетні фрази? Або персонажа бентежить те, що люди навколо розмовляють занадто швидко й через брак тренувань він/вона не може нічого зрозуміти чи навіть розпізнати окремі елементи фраз, бо вони для нього/неї зливаються в один потік звуків? Можливо, персонажа збиває з пантелику діалект і він/вона не розуміє мешканців території на якій опинився/лася? Тобто, для опису цього моменту, варто зрозуміти для себе, як мова звучатиме для іноземців і чи є в ній якісь діалекти і як вони звучать для тих, хто з ними не знайомий.
          Наступним етапом потрібно попрацювати над графічним зображенням мови. Потрапивши в іншу країну персонаж бачитиме різноманітні вивіски, назви магазинів та закладів, плакати з різними об’явами тощо. Звісно ж вони будуть написані мовою тієї країни де опиниться персонаж.  Тож, потрібно згадати, як зазначена мова відображається на письмі, себто як виглядають літери та розділові знаки. Подумати, якими можуть бути вивіски цією мовою за таких обставин. Непогано буде змалювати для себе кілька можливих варіантів, щоб потім використати у тексті для опису місцини, куди приїде персонаж.

Тут варто приділити увагу тому, якими літери здаються персонажу. Чи вміє він/вона читати цією мовою? Чи знає елементарні слова, щоб зорієнтуватися у просторі? (на кшталт маркерів закладів та установ). Чи не заблукає він не знаючи мови? Або якщо погано знає мову, чи стане йому лінгвістичних вмінь знайти допомогу? (пояснити куди йому треба й попросити, щоб провели, наприклад.)

Чи може ваш персонаж подорожувати з перекладачем? Тоді можна змалювати як він/вона цікавиться мовою: розпитує про якісь чудернацькі назви й слова; цікавиться іноземними реаліями й питає як називається те чи інше місце або явище. Якщо персонаж погано знає мову, то він/вона може розпитувати перекладача про незнайомі слова або конструкції, у такий спосіб вдосконалюючи свої знання.

Ще одним важливим аспектом може бути необхідність заповнення документів. Як бути якщо людина не знає мови й не може написати нею навіть власне ім’я, не кажучи вже про інші важливі питання під час відвідин іншої країни. Чи знайдуть для такої людини перекладача, який заповнюватиме папери за неї/нього, перекладаючи під диктування? Чи персонаж має їхати вже у супроводі перекладача? Чи йому/їй дадуть заповнювати документ перекладений її мовою? (особливо якщо це сусідня країна). Як те все відбуватиметься у вигаданому світі?

І на останок, чи має перекладач купувати квитки та проїзні, замовляти готель для підопічного, чи просто супроводжувати його у намаганні вирішити це самостійно й перекладати в процесі? Чи супроводжуватиме перекладач на екскурсіях? Чи ця опція стане для персонажа недоступною через знання мови?

За потреби можна додати свої нюанси виходячи з особливостей створеного світу, національності персонажа та країни де він/вона опинився/нилася.

На цьому лінгвістичний аспект світотвору вичерпано. Детальніше вже створювати окремо кожну мову, прописувати взаємозв’язки між ними та класифікацію. 

Єдине, що можна зробити, окрім того, це показати схожість мови на мову персонажа й те, що він непогано розуміє мову тієї країни де опинився, та не може говорити й читати, бо ніколи її не вчив. У такому випадку, персонаж почуватиметься вільніше й так-сяк зможе зорієнтуватися у просторі, що дасть змогу не загубитися та знайти прихисток на ніч і більш-менш спокійно пересуватися країною.

Звісно, можна піти й найпростішим шляхом й описати реалістичну поїздку за кордон (з візами, посольствами й перекладеними екскурсіями, хоча б відомою персонажу мовою), та, як на мене, це недостатньо фантастично.