Виставила п'ятий розділ. Добре, що Джоан Ролінґ вигадала чудове місце, куди можна відіслати малих чаклунів чимдалі від сімейних перепертій. Як прекрасно, що вона задумала Евансів та Лілі. Якби не Лілі, навіть не знаю, чи я знайшла б натхнення писати про це все. Чудо а не мала!
Наступний розділ подаватиметься «з Ліліної голови». Одне задоволення мати з нею справу. Северуса я також люблю, але він — прикрий персонаж. Вічно зверхньо поглядає на всіх, вічно кривить ротом і дошкульно капостить…
Я не дуже цікавилася якимось фанфіками, але, судячи з артів, Снейпа переважно зображають таким біднятком з витонченим, високоморальним внутрішнім світом. Хоча Джоан Ролінґ не одноразово наголошувала: більшість проблем цього персонажа через його противний характер. І хоч в дорослому житті професор Снейп багато що переосмислив та став на сторону добра, на його манери це вплинуло мало.
Так от: якщо повірити автору, логічно випливає що? :) Северус Снейп мінус благородні цілі дорівнює мале, заздрісне, честолюбне, владне чортеня. Зле й розумне, проворне й безжалісне. За ним цікаво спостерігати, проте, нема жодного бажання заприязнитися.
Таких можуть витримати хіба сонечка на кшталт Лілі Еванс. Не дивно, що вона була єдиним Северусовим «бро». За що й поплатилася купою нервів. Добре, хоч так, бо могло ж бути ще гірше. Та про це згодом ;)
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати