Про що 12 глава "Інфеністи"?

Спроби Анни дізнатись правду про ту ніч перед її будинком закінчуються нічим. Давня подруга проявляє надмірну зацікавленість життям Анни. 
Збираючись на Хелоувінську вечірку в будинку Лети, дівчина неочікувано виявляє, що на її тілі зявилось таке ж тату, які вона бачила у інших інфеністів. Раптово, у неї виникає захоплення тим, ким вона стала. Усі ці надприродні здібності, сила, витривалість, регенерація, швидкість... здається, щось в цьому є.
Анна відправляється на вечірку до Лети.

 

Дівчина прикріпила ніж на пояс і поглянула в дзеркало. «Саме такими мені спершу здавалися інфеністи. Епічні мисливці за демонами в шкіряному одязі. Ах, прекрасно. І саме в такому образі я вперше собі приснилась», ― згадала Анна.

― Але ти ж не думаєш піти так? ― здивувалася Ребекка, коли Анна зібралася виходити із кімнати, заховавши телефон в задню кишеню шортів. ― Ночі зараз стали холоднішими. Навіть я вдягнула під цей халат светр і… колготки, ― показала дівчина на порвані в деяких місцях і покриті червоною фарбою, що імітувала кров, колготки.

Анна махнула рукою.

«Який холод? В мене надприродна регенерація, простудитись я не зможу, навіть якби захотіла», ― подумки хмикнула дівчина.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Я повернулась. Новини.
Привіт, я повернулася. На швидку руку зазирнула в Коло взаємного читання — ще не всі закінчили і не всі написали коментарі, тож у них є ще кілька днів. Зараз перевірю все ретельно. Якщо 90 відсотків робіт буде прокоментовано,
Як же я ненавиджу людей!..
Що, здивовані? Ошелешені? Обурені? Насправді це всього лише світогляд мого нового героя, оповідання про якого приурочене до Дня святого Валентина. Щиро кажучи, я не фанат цього свята і не дуже люблю такі сценарії, але
❦ Шелл. Колаж до 35 і 36 розділу ❦
Доброго часу доби, мої хороші! ☀️ ⚡ Ситуація зі світлом нарешті трохи покращилася, але реальність вимагала моєї максимальної присутності, тож я ненадовго випала з мережі. Втім, писати не переставала
Новий шматочок зведених ♥️
Кидаю на ліжко планшет і вибігаю з кімнати. Навіть не переодягнулась, так і залишилась у спортивних зручних штанах та старому розтягнутому светрі. Біжу вниз сходами, дивно, що мама мене ще не покликала. Та вже біля дверей
Я (не) ревную
Нова глава книги Мій коханий сталкер вийшла ❤️
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше