Трохи фантазії на ніч (+ уривочок з глави)

Зазвичай я люблю писати в тиші, і щоб поряд, бажано, не було жодної живої душі. Не завжди виходить, звісно... Але іноді саме звучання музики, пісні, мелодії надихає мене на написання того чи іншого тексту. І ось я думаю - було б непогано, якби була можливість/функція прямо в тексті електронних книг вмикати (або не вимикати, якщо не подобається) музику яку пропонує автор для прочитання саме цього розділу, щоб передати читачеві саме ту атмосферу, ті емоції, які вкладаються в текст, посилити текст емоційно, так би мовити. Я розумію, що текст сам по собі повинен передавати все, що хоче сказати автор, але з музикою якось чуттєвіше, погодьтеся. Особливо для романтичної душі))).

Ну, а автори, відповідно, мали б можливість за певну плату купити цю мелодію для своєї книги.

Як тобі таке, Ілон Маск?


А тим часом, мої любі читачі, історія  У його полоні підходить до завершення. Ще декілька розділів і нас очікує фінал. Тому, якщо хтось чекав завершення/забув про книгу/ще не бачив, то ось вам моє нагадування і уривочок з попереднього розділу:


" - Які плани на вихідні? - цікавляться в трубці голосом двоюрідної сестри, поки Ніка запахуює на ходу халат і крокує вже у бік кухні. Після чищення зубів чомусь завжди нестерпно хочеться пити.

- А з якою метою питаєш? - обережно цікавиться Ніка у відповідь, відчиняє холодильник і вивуджує пляшку води. Про всяк випадок цікавиться. А то мало там що в голову Софії надуло в черговий раз, - Ти збираєшся прилетіти? - уточнює вона, відкручує кришечку на пляшці, попередньо затиснувши телефон вухом, і робить ковток води.

- Ні, не збираюся, - Софія сама незворушність, - Прилітаєш ти. До Мілану.

Ніка, яка в цей час робить наступний ковток води, закашлюється, мало не подавившись. Аж сльози на очах виступають.

- Гей! У тебе там все нормально?! - чує волання з трубки.

- До Мілану? - сипить Ніка у відповідь, все ще відкашлюючись, - Це ще чому?

- Тому що у твоєї улюбленої сестрички ювілей - я сподіваюся, ти ще пам'ятаєш про це, моя старенька? - звинувачуючим тоном видає Софія, - А її коханий хлопець люб'язно надає для цієї грандіозної події свій ресторан на цілий вечір суботи. Так що знімай зі своїх запорошених антресолей свою найбільшу валізу, пакуй свої найрозпусніші речі, тому що в тебе виліт у п'ятницю після обіду."


Дякую всім, хто читає і коментує!
Новий розділ вже на сайті. Запрошую до читання!