"Фантастичний світотвір" частина 35 (мій досвід).

Продовжую розповідати про свій досвід створення фантастичних світів. Цього разу доповню тему мов фентезійних світів, а саме, поговоримо про багатонаціональні країни та вивчення іноземних мов.

Почнемо з того, що у кожного народу, нації чи малої народності має бути своя мова.(якщо, звісно, не має потреби зобразити асиміляцію одного народу іншим). У фентезі світі можуть виникнути великі багатонаціональні держави або імперії кількох народів тощо. Що ж буде з мовним аспектом у таких країнах? Першочергово, потрібно узяти копію мапи й схематично зобразити, де якою зі створених перед цим мов говорять. З огляду на це, подумати, як носії цих мов взаємодіють між собою і як це впливає на їхню мову.

Варіантів може бути безліч. Наприклад, у «прикордонні» та в поселеннях проміжних ділянок може утворитися суржик. А ще, люди що мешкають неподалік, можуть непогано вивчити мову сусідів. У такий спосіб, в багатонаціональній країні може утворитися таке явище як білінгвізм, або навіть трилінгвізм (якщо тісно співіснують три народи з різними мовами).

Отже, як це трапляється? Все просто. У ранньому дитинстві людина опановує не одну «рідну» мову, а одразу дві або три, бо чує їх постійно. Так, у мозку людини формується одразу три варіанти назв та позначень одного і того ж самого явища чи поняття. Мозок сприймає їх як еквіваленти й тому швидко переходить з мови на мову без великих зусиль. Інший варіант можливий коли дитина вивчає якусь мову напівсвідомо у ранньому дитинстві (себто у чотири п’ять років) від родичів або сусідів. Дитина підсвідомо сприймає це як гру й легко опановує основу ще однієї мови,  а потім дуже швидко вчиться нею читати й писати (одразу після опанування «першої» мови). Так рівень володіння цією мовою ще в дитинстві наздоганяє рідну й поступається лише професійним філологам та лінгвістам.

Усе згадане можна використати в тексті для його наповнення, забарвлення та більшої реалістичності. Особливо якщо центральний персонаж, або хтось з його близьких походить з місцини, де таке явище цілком імовірне й навіть логічне. Крім того, така людина може виступати у ролі непрофесійного (стихійного) перекладача для тих, хто не володіє котроюсь із мов, чи коли компанія подорожує місциною де спілкуються котроюсь з відомих персонажу мов.

Тож, переходимо до вивчення іноземних мов і перекладацької практики у вигаданому світі. Для роботи над цими питаннями, потрібно продумати взаємодію між мовними середовищами вигаданого світу.

Для початку, варто подумати про функцію мови у державі де нею користуються і загалом у світі. Що пишуть цією мовою? Газети, будь-які книжки, або лише підручники? Чи нею тільки розмовляють та пишуть один одному листи, а газети, журнали й книжки видають іншими мовами? Або, є регіональні або національні мови, а є загальновживана і ними користуються у різній мірі. Чи є давні мови які вивчають обрані (як, наприклад Латина)? Або окрема мова сакральних знань та магії? Тоді потрібно ще подумати чому так склалося.

Ну й на додачу, можна подумати якою мовою пишуть релігійні тексти й чому. Як це відображається на вірянах та обрядах? Якщо це не та мова якою говорить більшість, то чи доступні ці тексти для громадськості та як це впливає на обрання культу й вірування звичайних мешканців описаної країни?

Схожа ситуація може бути з науковими трактатами. Якою мовою їх пишуть? Чому? Чи всім освіченими вони доступні, чи лише тим хто володіє мовою їх написання?

Підсумовуючи, варто розуміти, якими мовами відбуваються релігійні обряди, яка література якою мовою видається й чому так. А також, що пишуть і видають іноземними мовами і які тексти завозять й чому.

Тепер потрібно конкретизувати. Для багатонаціональних держав, необхідно пропрацювати місце мови кожного народу, наявність давніх і сакральних мов тощо. Головне, розуміти як мови між собою взаємодіють і співвідносяться. Чи на рівні вони? Яка мова державна і чому? Як почуваються носії інших мов? Яка література видається «національними» мовами, а яка лише державною? Якщо державних мов кілька чим це зумовлено і як регулюється використання їх? (у юриспруденції, іншому документообігу та сфері послуг). Яка мова використовується у науці та мистецтві? Себто, якою мовою здебільшого пишуть наукові роботи? Якою мовою видають більшість художньої літератури? Чому так склалося?

Знаючи все те, можна поміркувати над становищем мов різних народів у багатонаціональній державі. Починаємо з творчості недержавною мовою. Чи видають художні твори? Наскільки менше ніж державною? Вони розповсюджені лише на території де спілкуються цією мовою чи по усій країні? Чи є регулювання кількості виданих та розповсюджених творів іншими мовами (окрім державної)? Так само з іншими видами мистецтва (театр, кіно тощо).

Знаючи усе це, додаємо ставлення до іноземних мов. Як ставляться до мов сусідів? Чи вивчають? Або ні? Тоді чому? (не популярно \ не прийнято, погані стосунки з сусідами, релігія забороняє). На основі цього, чи завозять книжки та іншу друковану продукцію іноземними мовами? Якщо ні, то чому? (з огляду на політичну ситуацію у вигаданому світі та політику описаної держави). Якщо ж книжки іноземними мовами завозять, то скільки приблизно мешканців країни може їх прочитати?

З цього випливає питання вивчення іноземних мов. Першочергово варто повернутися до внутрішніх ситуацій у багатонаціональних державах. Чи вивчають «регіональні» мови або мови окремих народів? Це загально доступно будь-кому охочому або лише професійним мовознавцям? Чи вивчають мови малих народностей у школах? У всіх чи регіонально? (себто, мову народності яка населяє окрему область вивчають поряд з державною.) Якщо ні, то продумати шляхи пригноблення або нехтування мовами малих народів. Якщо якість навчання низька, то варто подумати про перекладачів (їх навчання та підготовку: де, терміни навчання, над чим працюватимуть окрім перекладів текстів та допомоги гостям з інших регіонів).

Тепер розширюємо це питання. Яка в описаній країні ситуація з вивченням іноземних мов? Чи розвинені іноземні лінгвістика та філологія? Де вивчають іноземні мови? В школах? Виключно ВИШах? Спеціалізованих навчальних закладах? На спеціальних курсах? Чи усі мови дослідженого світу вивчають або лише сусідів? Чи частина мов вивчається лише у навчальних закладах столиці, а в інших лише найпопулярніші та мови найближчого сусіда (куди будуть їздити мешканці регіону).

До вищезгаданого додаємо ситуацію з перекладом. Наскільки розповсюджений переклад друкованих текстів. Наукових? Художніх? Часткове дублювання «прикордонних» газет і переклад окремих статей з іноземних журналів?

З огляду на вище згадане, вирішуємо, якою буде ситуація з перекладачами: їх кількість, рівень підготовки. Чи існує поняття усного перекладу у вигаданому світі, або він там лише письмовий? Чи легко знайти перекладача, котрий супроводжуватиме у подорожі чи на зустрічі з іноземцями? Наскільки дорогі послуги перекладачів? Чи існує у вигаданому світі синхронний переклад? Або ж він довільний (себто перекладач своїми словами переказує носіям різних мов зміст сказаного іноземцем)?

За потреби можна подумати про перекладацькі школи й виходячи з цього, якими методами користуються перекладачі вигаданого світу. Але це якщо потрібно детально показати роботу перекладача та ще й з його\її точки зору.

P.S: Про реакції на іноземні реалії і як можна показати що персонаж потрапив у іншомовне середовище поговоримо у наступному блозі.