Моя філософія_невже до вінця поведе інший?

 Усім гарного й привітного дня. Сьогодні запрошую до свого роману "Ви не одружитесь, люба". Це історія про вибір героїні, але не лише між двома чоловіками, але як результат ще й своєї подальшої долі. Адже кожне наше навіть несуттєве рішення вже змінює ланцюжок всіх майбутніх подій або будує їх зовсім непередбачувано. Задумувались над цим? Трохи пофілософствую: я вірю, що в Всесвіті закладено мільярди варіацій різноманітних сюжетів, а ми лиш своїми рішення перескакуємо з одного вже давно складеного ланцюга подій на інший, обираючи свій шлях, і цим провокуємо себе опинитися в певній точці "Б" на фіналі життя. Цікава щодо цього ваша думка. 

 А чи зробить вибір героїня так, як було прописано долею, чи сама творитиме її у вас на очах - питання вічне й говорити про нього можна нескінченно. Поки пропоную зануритись у світ ефектної дівчини Марини, яка намагається побудувати романтичні стосунки і якій досі з цим не щастило. 

Уривок:

 Коли наближаються до цих двох — очі лізуть на лоба. На плетених кріслах з м‘якими накидками біля моєї найкращої подруги сидить Максим. Мій Максим! Вони мене ще не бачать, тому можу роздивитися, як мило вони спілкуються, сидячи поруч, п’ють з чашок, дивляться один на одного. Максим щось жваво розповідає, а подруга щиро сміється, наче це не вона зараз страждає через стосунки зі своїм Дем‘яном. 
-Максиме?! - емоційно називаю його ім‘я. 
-Марино? - він трохи підіймається.
  Подруга здивовано дивиться на мене.
-О, ти все-таки вирішила навідатись? - питає. - А я вже й не сподівалася. От Максиму подзвонила… і він приїхав.
  Подруга виглядає розгублено, але зовсім не розуміє того, що насправді відбувається. Вона ж думає, що ми з ним лише друзі, а все не так. У мене крається серце. Дивлюся на Макса, а він на мене. Невже він вирішив на двох стільцях сидіти одночасно? 
-Як ти міг? - питаю його.
  Максим важко видихає, схиляється на спинку крісла й закидає голову. 
-Ти про що? - питає мене подруга Мілана. - Отакої! Ти ж казала, що ви лише друзі.

Ваша Кейтрін Шкроб 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Valentina
06.11.2023, 10:47:30

Дуууже цікава книга!!! Читала з великим задоволенням! Рекомендую!!! Автору, щира дяка і натхнення!!!

Кейтрін Шкроб
06.11.2023, 11:40:56

Valentina, О-о-ой, як приємно) Дякую від душі❤

Інші блоги
Що за тиша, та чому нема творів?
Нещодавно побачив, що стався деякий "бум", щодо прочитання протилежного світу (або система не корректно відображає, я цьому не здивуюсь) та більше людей мене стало відстежувати, що мені, чесно кажучи, дуже приємно.
Фінал. Гру Зламано.
Привіт, мої любі читачі. Це був шалений, адреналіновий шлях, але я нарешті ставлю цю важку, просякнуту порохом крапку. Мій психологічний трилер «Сліпа зона» — офіційно ЗАВЕРШЕНИЙ! Ви пройшли це пекло разом із Лією
Нова книга ❤️
Всім доброго вечора) Я знову повертаюся, на цей раз із новою історією кохання. Нова книга має назву " Після після заходу сонця" ❤️ Сама книга ще в процессі, але сьогодні я вже викладу " пролог ". Також маю
+ 9 розділ "Контакт. Контракт. Конфлікт"
Ще один тиждень, і дев'ять розділів пригодницького фентезі про альтернативну Україну вже на Букнет. Не хочеться спойлерити, та це вже фінал першої частини з чотирьох - доволі безтурботної, якщо не зважати на деякі
Вдогонку про характер Кості Карпенка ♥
Ще раз вітаю, мої неперевершені ♥ Принесла вам уривок, який дуже яскраво характеризує Карпенка: — Що не так? — окинув дівку навмисно презирливим поглядом, затримавшись на довжині сукні, яка ледь прикривала
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше