А що написання книг для вас? Подяка)

Всім привіт) Поки ненадовго відволіклася від книжечки "Ниті кохання", захотілося написати ці рядки)

Знаєте, ніколи не замислювалася, що не уявлятиму свого життя без написання книг) А також навіть гадки не мала - як же це класно. Особливо занурюватися в книги з головою, не помічаючи нічого довкола.

Я порівнюю відчуття написання книги з зануренням у воду. Так, є емоційні гойдалки, бо тобі може бути трохи лячно, може здатися, що та ну - не зможу на довше затримати повітря й ти виринаєш. З іншого ж боку водна гладінь, себто книжкова, відділяє тебе від жорстокого реального світу. Ти не чуєш сирен, не чуєш "специфічного шуму", не чуєш, коли хтось говорить тобі щось під боком.

Коли я пишу, то немов свідомість вимикається і є лише герої моєї книжечки. Веду їх часом авторськими світами й відчуваю всю можливу гаму емоцій та намагаюся передати її словами. Як от пишучи "Ниті кохання" радію, коли Ксеня виграє на змаганнях.. Плачу, коли дізнаюся, що насправді приховує Аліна. Так і хочеться підійти до Тадеуша й стукнути, щоб не катався більше на електросамокаті по офісу й не збив мені Артура. Прислухаюся до пліток Міли, вражено стежачи за її все новими чудесними образами й думаючи, чому вона досі не працює в модній індустрії. Аж через сторінки вловлюю надзвичайних запах Борисових, тобто Артурових, страв. Радію разом з Танею, що вони з Ксенею нарешті зможуть частіше бачитися. Заглядаюся на Ксеню, бо вона дійсно красуня. Та й на всіх інших, чесно кажучи, також. Ви ж бачили ту візуалізацію.

Словом, ставлю крапку, виринаю з книжкового світу, трішки приходжу до тями й бачу, як хтось посміхається, стежачи за мною. Тільки тоді й усвідомлюю, що шепочу кожнісіньке слово, кожнісіньку буквочку. От що роблять зі мною книги)))

Коли починала свій письменницький шлях, гадки не мала, як то воно буде. Розуміла, що можливо в мабутньому стану повноцінною письменницею й однією книгою моя творча натура не обмежиться. Але я точно не уявляла собі такого. Цих надзвичайних злетів кожнісінького разу, коли сідаю за ноутбук і надруковую чергову історію. А ще не очікувала, що навчуся друкувати з такою шаленою швидкістю, ще й підредактовуватиму все в процесі) 

Чого ж я не очікувала найбільше, то це тієї теплоти, яку приноситимуть читачі в коментарях, або навіть просто своїми переглядами, сердечками та додаваннями у бібліотеку. Не уявляєте, яке то було для мене щастя, коли усвідомила, скільки переглядів за лічені дні зібрала книжечка "Ниті кохання". А потім глянула ще й на  двісті тисяч книги  "Це просто доля" і тепер ось ніяк не зжену посмішку з мого обличчя))) А як же приємно бачити, що читають абсолютно всі книги й кожна знайшла відгуки в серці читача, не залежно від того це фентезі чи слр, гумор чи фантастика, антиутопія чи молодіжна проза) Скажу вам по секрету, хоча ніколи цього й не приховувала, я не бачу відмінності між жанрами. Затяті книголюби читають все й ви, любі читачі, цьому пряме підтвердження))) 

Хочу висловити всім-всім свою безмежну подяку. Якби не ви - мене б тут не було і я не зрозуміла б, який це неймовірний дар - створювати власні книги та бачити, що в них з'являються свої фанати) 

Дякую❤️