Любі читачі, я не часто пишу блоги, каюся))

Але сьогодні є підстави для цього - адже я побачила у своєму профілі круглу цифру - 500 читачів, і така новина мене дуже порадувала!

Користуючись нагодою, запрошую до моєї новинки, це дуже емоційна і непередбачувана історія, у якій будуть різниця у віці, вимушений шлюб та зустріч через роки...

Анотація до книги "Продана наречена"

Я відсторонився від своєї тепер вже дружини, і клацнув на торшер, щоб подивитись їй в обличчя.
На ньому застиг наляканий вираз, а очі були повні сліз. Сльози збігали по її щоках, залишаючи мокрі доріжки, вона вся здригалася, дивлячись на мене, як мені здалося, з огидою.
Я одразу ж скривився і зліз з неї. Цей її вигляд дуже розлютив мене. Я швидко встав з ліжка, застібаючи на ходу сорочку, але зачепив той самий триклятий торшер на тумбі.
Скло розлетілося на друзки, а я ще більше розізлився. Швидко пішов до виходу зі спальні, збиваючи на своєму шляху ще й дурну величезну вазу з квітами, яка стояла на підлозі.
Вода, скло, квіти — все перемішалось на килимі, але я вже на те не дивився і просто покинув кімнату.
Що ж, раз я тобі такий огидний, ми будемо діяти зовсім інакше…

Оновлення - щодня!

А ось уривок із нової глави, яка вийде сьогодні о 19.00!

— Привіт, тату! — сказала досить бадьорим голосом, бо він постійно дорікав мені, що я  говорю тихо і невиразно. 

— Чому так довго не береш слухавку? — одразу запитав він. 

— Я була в душі, — сказала я перше, що спало на думку. 

— Як твоє подружнє життя? — запитав він. — Вадим задоволений? 

— Не знаю, — сказала я і відчула, що червонію. — То, мабуть, ти маєш запитати у нього…

— Маріє, від тебе залежить доля нашої фірми, від тебе, не від мене, на жаль. І як ти уявляєш подібне запитання? Як тобі моя донька в ліжку? Як я таке запитаю? — його голос ставав все більш і більш роздратованим. 

— А що я маю сказати? — розгублено перепитала я. — Що ти хочеш від мене почути?

— Кажи правду, — він зітхнув. 

— Ну, ми нормально спілкуємося, — я вирішила продовжувати вдавати, що не розумію, що він хоче почути. — Сьогодні я приготувала сніданок, Вадим був задоволений. Сказав, що купить мені машину…

— А що з ліжком? Ти маєш народити йому спадкоємця, тоді фірма залишиться в родині, — він зітхнув. — Не вдавай з себе зовсім дурепу. 

— Ти ж знаєш, я не маю досвіду в цих справах, — я відчула, що ось-ось розплачуся. — Звідки я можу знати, чи він задоволений? Він нічого про це не казав. 

— Він що, не захотів тебе в шлюбну ніч? У вас щось було чи ні?...

Переходьте за посиланням і читайте прямо зараз!