Знижка на Віру❤️

Привіт, мої любі❤️

Сьогодні діє знижка на мою завершену книгу "Втратити Віру". Історію про те, як після розлучення все лише починається❤️

Він пильно дивився у мої очі, поки я намагалась відвести погляд, щоб не помічати того шаленого полум’я, що розбурхувалось в глибинах його блакитних очей. Він був надто близько, але це не викликало дискомфорту чи бажання відсторонитись. Ні, навпаки. Хотілось стати ще ближче, відчути жар його тіла, відчути його запах. Господи, я перетворююсь на хвору на всю голову. 

Чоловік відвів погляд першим, простягнувши келих мені. Мов під гіпнозом, я взяла його з чоловічих рук, на секунду торкнувшись руки, від чого тілом пронісся невідомий досі струм, мов мене пронизало голками. Я відчувала щось нове, дивне, досі не відоме мені. І від цього було страшно, адже якщо на мене так діє його дотик, його близькість... то якого біса я сиджу у його квартирі, на його канапі і розмовляю з ним? Мені потрібно втікати, поки я не наробила дурниць. Поки не зробила того, про що пізніше шкодуватиму.

— Ти гадаєш, що якийсь дурень вартий того, щоб за ним так побиватись?

Чоловік торкнувся обличчя своєю великою рукою і обережно стер сльозинку з моєї щоки, продовжуючи тримати моє обличчя долонею.

— Мені просто шкода усіх тих років... витрачених на це, — я припинила плакати і тепер геть не думала ані про Юру, ані про своє минуле. Що було — те загуло, але страшенний сум за втраченими можливостями, за тим життям, яке могло б у мене бути, залишався глибоко у душі.

— Попереду на тебе чекає прекрасне життя, повне можливостей, щастя і радості. Навіщо псувати його думками про те, що уже ніколи не повториться? Навіщо картати себе тим, що ти ніколи не зможеш змінити, якщо можна відпустити і жити далі? 

І, звісно, запрошую до моїх соцмереж:

Інстаграм                       Телеграм                      Фейсбук                        ТікТок

                                          Сторінка автора

До зустрічі на сторінках моїх книг❤️

З любовʼю, Дарина❤️