Додано
31.10.23 17:57:54
Ми можемо - нове оповідання про війну
"Ми можемо" – нове оповідання про почуття людей під час цієї жорстокої війни.
Фіналіст конкурса "Соло надірваних струн", для якого воно й було написане.
На похорон Степанича зібралося все село. Його усі любили, і його смерть засмутила й збентежила кожного. Та, мабуть, найтяжче її переживає Михайло, що одразу втратив друга, вчителя та напарника.
І головне питання напружено повстає вже під час похорону - хто вийде завтра у поле замість Степанича, попри ворожі міни і смертельну небезпеку.
Читати оповідання "Ми можемо"
Антон Ейне
123
відслідковують
Інші блоги
Тепер він точно вляпався. — Ти що, з глузду з’їхала?! Що, біса, витворяєш?! — загорлав він на дівчину. Вона здригнулася, але погляду не відвела. Сіла на ліжку, зовсім не збентежена, волосся — безладним вихором, прикрилася
Вітаю, друзі!✨ У новому розділі приквела ми станемо свідками двох заворушень, що розгортатимуться паралельно у двох часах: коли Ґладіс була геть малою, і коли подорослішала. З'ясуємо нарешті з чого все почалося... Ґладіс
Що ви очікуєте від позначки 18+ і «дуже відверто»? Чи привертають вашу увагу такі книги? Чесно зізнаюся: прийшовши на Букнет, я зовсім не планувала писати відверті історії. Але згодом, радше як експеримент, з’явилася
Вітаю вас, любі мої букнетівці! Змушена змінити графік оновлень, бо трішки не встигаю. Тож проди: щодень але о 00:00! Ну і спойлер до сьогоднішнього розділу: Авто рушає повільно, ніби з миром. А я, виснажена, замерзла
Не — планував перший блог писати про труднощі з четвертою частиною, але подумав, що буде не погано поділитися проблемами. Протягом усього 25-того року я працював над новою частиною, яка затягнулася через декілько
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати