Ми можемо - нове оповідання про війну

"Ми можемо" – нове оповідання про почуття людей під час цієї жорстокої війни.

Фіналіст конкурса "Соло надірваних струн", для якого воно й було написане.

На похорон Степанича зібралося все село. Його усі любили, і його смерть засмутила й збентежила кожного. Та, мабуть, найтяжче її переживає Михайло, що одразу втратив друга, вчителя та напарника.
І головне питання напружено повстає вже під час похорону - хто вийде завтра у поле замість Степанича, попри ворожі міни і смертельну небезпеку.

Читати оповідання "Ми можемо"

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Слабкість чи сила? Мить істини......
Привіт, мої любі читачі!!!✨✨ Сьогодні, а якщо точніше, вчора вийшов новий розділ моєї книги. Це, мабуть, одна з найінтимніших частин історії. Ми звикли бачити Адріана непохитним інквізитором, а Алісію — загадковою істотою,
З запізненням, але глава на сайті ❤️
Вітаю, мої неперевершені ❤️ Довго говорити не буду, лише натякну, що ця глава знову hot ❤️ (картинка клікабельна)
Чисте серце ...
Іноді сила — це не гучні слова чи великі вчинки. Іноді сила — це тихе «все буде добре»… навіть коли страшно. Ранок приніс полегшення. Єва тримається, усміхається, заспокоює всіх навколо — хоча саме вона
✨що почитати?✨ Трохи про цікавих авторів✍️
Зізнаюся, ідею такого допису чесно вкрав в однієї авторки — не називатиму імені, раптом вона це побачить. Просто зранку прочитав її блог і замислився. Чому авторки часто підтримують одна одну, публікують дописи для просування
Таргани та життя
Чим я ще фанюся, окрім книжок? Трошки геймдевом (привіт, індюшатина). Так, не лише вигадую проблеми для героїв, ну й не тільки проблеми =) Зараз потроху збираю «намисто» діалогових арок для гри: у центрі історії
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше