Сьогодні завершено публікацію першого  розділу роману ШОВКОВИЙ ШЛЯХ "БОРИСФЕНА", який має назву "Генуя". Ось як я описала стародавнє італійське місто, керуючись свідоцтвами 19 сторіччя:
Мабуть, для людини, яка ніколи не бувала на Апеннінському півострові, Сергій був непогано поінформований про місто, де мав служити. Дякувати за це потрібно було передусім Ніні, яка докладно писала йому про Геную.
Тепер, спостерігаючи, як корабель входить у гавань, він почувався так, ніби бував тут неодноразово. Місто амфітеатром розкинулось над затокою і здавалося з моря казково прекрасним. Будівлі, що де-не-де перемежалися плямами яскравої зелені, круто підіймалися вгору, прикрашаючи схили Лігурійських Апеннін. Вулиці, за винятком деяких, розташованих біля самого моря, були практично не помітні. Ніна писала, що тут багато вузьких, крутих та неправильних вуличок, таких, що в екіпажі їздити неможливо, а сходи  зустрічаються на кожному кроці. Старовинні храми та палаци наповнюють це місто. А розкішні будинки, кожен з яких є дивом архітектури, належать звичайнісіньким городянам.
В архітектурі Генуї не було суворості Санкт-Петербурга або тих німецьких міст, де Сергієві довелося побувати, але це лише надавало їй чарівності.
Сергію відомо було і те, що Ніну ніколи не цікавило. Ці знання він отримав у своїх наставників в Морському корпусі.
У всі часи Генуя була практично неприступною фортецею, ідеально захищеною як із суші, так і з моря, і мала чудову велику бухту, укріплену двома молами, старим і новим. Старий був збудований ще в середні віки, а новий – порівняно недавно. На новому молі розміщувалися карантин та маяк. У північно-східній частині бухти розташовувалась колишня королівська військова гавань, а в східній – торгова з митницею. Тисячі кораблів із різних країн щорічно заходили до Генуезького порту, і з кожним роком їхня кількість збільшувалася.
Знав Сергій і про те, що генуезцям належить великий торговий і досить сильний військовий флот, нехай і не такий могутній, як у середні віки, але все ж таки здатний псувати своїм існуванням життя сусідам. А завдяки винятково вигідному положенню, Генуя є одним із основних портів для швейцарців та баварців, і це незважаючи на те, що доставка вантажів через гори залишається досить марудною справою. Кожен гардемарин повинен був затямити все це так само твердо, як і те, що в Генуї народився Колумб.

А ось як уявив собі Геную кінця 18 сторіччя штучний інтелект:

Більше ілюстрацій до першого розділу можна знайти в моїх попередніх блогах, починаючи від 19.10.23
Запрошую всіх приєднуватися до моїх читачів. Попереду найцікавіше. Також рада буду новим друзям які підпишуться на мою творчість.
Любовно-історичний роман ШОВКОВИЙ ШЛЯХ "БОРИСФЕНА"
ЧИТАТИ ТУТ