Не секрет, що я обожнюю метафори, порівняння та алюзії. І в своїй книзі я граюся ними по повній. Звісно, мені ще є куди рости. Немає меж досконалості, ага))

Ось один приклад із 8-го розділу, від якого, якщо задуматися, робиться ще моторошніше.

Цитата: 

Майк знав: як тільки його голова торкнеться подушки, він провалиться в тривожний сон, який був його особистим дев'ятим колом пекла.

"Дев'яте коло пекла" - переносне значення вислову "найтяжчі муки". А ще... 

У "Божественній комедії" Данте є 9-е коло пекла, призначене для найжахливіших злочинців.

Якщо подумати про це в такому ключі і згадати, що робиться в снах Майка... Робиться невесело.

Ні, Майк не злочинець. Але...

Цитата повністю:

Майк знав: як тільки його голова торкнеться подушки, він провалиться в тривожний сон, який був його особистим дев'ятим колом пекла. Його кошмари, немов візити з потойбіччя, постійно грають одну й ту саму мелодію по кругу, намагаючись зламати його, змусити повірити у власну провинність. І він піддавався - ставав маріонеткою вини.

Тепер ця цитата звучить по-іншому, правда? 

Ви звертаєте увагу на такі речі?