Доброї та мирної ночі, любі!!!

Вже завтра у новому різдіді роману, "Закохана в осінь та у тирана", відбудеться чергове намагання героїв порозумітися. Тож запрошую на сторінки, цієї емоційної історії.

Продовження тут...

УРИВОК.

— Припини верещати, малого розбудиш. Я все одно тебе нікуди не відпущу. Тож можеш скасовувати свої плани.

— Возник, у тебе, що реально дах з’їхав? — Налякано допитувалася Ольга. Тепер чоловік бачив у її очах страх, хоча слова звучали доволі впевнено та зухвало. — Відпусти мене! Я не твоя власність! Я вільна робити, що забажаю. — Зробивши марну спробу звільнитися, Оля невдоволено продовжила. — Я тут заради твого сина, а ти... Ти не маєш жодного права, знущатися з мене...

Мов заворожений Олександр дивився на дівку. Її зухвалість та агресія страшенно бісили. Десь вона має рацію, але він нічого чути не хотів. 

Приємного читання та солодких снів!!!