Час пробачати!
Вітаю, мої дорогі читачі!
П’ять років минуло, але нічого не забулось…
Звісно, я про Сашу, а може, навіть про них обох. З диким нетерпінням та шаленим хвилюванням щиро запрошую вас до продовження надемоційної дилогії Час кохати
Їхня симпатія була дуже несподіваною, раптовою, потяг — шаленим, розчарування — болючим. Нова зустріч принесла спогади. Важкі. Але ж є й приємні, правда? Просто за образами та гнівом їх зараз не видно. Ми можемо довго дискутувати, хто більше винен, але навряд чи хтось зможе заперечити, що почуття досі живі у серцях. У серці Олександри точно)
Не обіцяю, що буде легко, бо не згадавши болю неможливо його пробачити і відпустити. Та воно того варте, бо саме зараз настав той особливий час…
— Іншого місця для роботи не знайшла? — ріже кожну клітинку моєї зраненої душі.
— Я не знала, що це твоя фірма, — відповідаю тихо.
— Не знала, що я співвласник? — дивується. — Це відкрита інформація.
— Я можу піти, — тримаюся, щоб не опустити погляд. — Це не проблема.
— Достатньо того, що ти знову з’явилася, — хмикає. Переді мною абсолютно чужий чоловік. Байдужий. Холодний. Тільки зовнішність нагадує мені того, ким він колись був.
— Якщо не згадувати минуле, воно не набридатиме.
— А ти можеш не згадувати, Са-ш-шо? — шипить крізь зуби.
— Так, — у голосі тремтіння, але киваю впевнено.
— Гаразд, — підводиться. — Працюй, — виходить, залишивши мене варитися у спогадах…
Мабуть, вони ніколи не забудуться. Ніколи я не зможу дихати вільно. Ніколи не злечу на крилах, які він зламав…
Всі-всі візуали у групі та телеграм каналі Якщо комусь потрібно показати тут, напишіть про це)
Дякую за увагу.
Бажаю усім спокою та миру!
Ваша Ерін
11 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУ Вас " легке перо".Дуже гарно пишите,легко сприймається.Заставляєте жити переживаннями Ваших героїв,це дорого коштує,далеко не всім це дається.Гарно передаєте емоції.не просто" зітханнями" а якимись діями поступками.Натхнення Вам і творчих успіхів.Звідки взятий сюжет?щось особисте? Не відповідайте це передати можна коли щось подібне переживеш сам.
Надія Щербатюк, Дуже дякую вам! Приємно, що історія відгукується у серцях читачів)) Сюжет вигаданий, але насправді таких історій чимало у реальному житті. Невдовді на героїв чекає новий поворот, але вони сильні, впораються і з цим. Найголовніше вже сталося, тепер діло за Олександром))
Емоції через край!!! Відчуваю буде весело і емоційно. Дякую дорогенька за радість четити Ваші творіння ❤️❤️❤️❤️
Olchyk Chaochao, Дуже дякую! Ваші відчуття правильні))
А можна повернути перший візуал Олександра, тільки в костюмі або худі? Зрозуміло, що злий він більше на себе, але причина-то Саша) І ще хочу побачити візуал Мирона, можна?
Ерін Кас, Дякую)
Ще раз вітаю з початком другої частини! Емоції на надрив...
Горова Ольга, Щиро дякую, Олю!
Дуже гарна та емоційна історія! Дякую, Ерін)
Софія Чайка, Дякую, люба Софіє!
Аж ріжуть ті слова й претензії…!!! Вона не знала…!!! А він… Що такий злий…??? Чим незадоволений…???•~•~•
Оля Пасічник, Ще трішки)) Дякую!
Чекаю з нетерпінням візуалізацію(｡♡‿♡｡).Минуле потрібно залишати в минулому,ще ніколи і нікому не приносили користі ці не закриті гельштати,але для цього нашим героям потрібно хоча б почати нормально спілкуватися,а це дуже важко зробити.Хоча пройшло достатньо часу,все змінилось,вони змінились.Про це легко говорити,це легко радити,але дуже важко відпустити те,що стало невід'ємною частиною тебе самого і що в якість мірі давало змогу закривати очі на свої промахи(
Тетяна Маркова, Обов'язково покажу усіх)) Вас немає в групі на фб? Головних героїв вже можна побачити)) Наші герої не можуть нормально спілкуватися, бо обоє ще мають почуття. П'ять років промайнули, а вони так і не змогли забути... Дякую!
І знов Саша в усьому винна? Чи не занадто багато агресії спрямовує Олександр на неї? А сам в усьому ідеальний? Думаю, що його майбутнє прозріння буде дуже болючим. І він це заслужив. З нетерпінням чекаю продовження історії, вірю, із щасливою кінцівкою. Дякую, Ерінко, за твою працю.
Оксана, Ну, щасливий фінал я гарантую, але як ми до нього прийдемо... Це питання відкрите))) Дякую, Оксанко!
Не знаю чи змогла б пробачити я за те, що не повірив тоді, але дуже хочу щоб наші герої залишилися разом. Дякую тобі, моя хороша.)))
Анна Багирова, Складний випадок. Образа Саші теж нікуди не зникла. Дякую, кицю)
Як ти гарно написала! Я прям зачиталася, наче черговий розділ книги вийшов) Хочеться почути хоча б думки Олександра, думаю, що в душу він нас так скоро не впустить((
ToriKa Reader, Йому завтрашній день просто необхідний, щоб відійти від шоку після зустрічі)))
Можна довго злитися на те, як все склалося, можна лаятися і проклинати долю, але в решті решт... потрібно пробачити … Дякую, моя хороша!) ❤️❤️❤️
Вера, Потрібно, але це буде складно. І для нас, і для Саші) Дякую, сонечко!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати