Про перше враження...

Кажуть, що перше враження про людину формується під впливом речей поза нашим контролем - неврологічних процесів та стереотипів, які не завжди відповідають дійсності. Найперше, інстинкт виживання змушує нас зважувати чи варто мати справу з цією людиною чи треба втікати. Що ми бачимо симпатію, компетенцію чи агресію. З перших секунд ми вирішуємо подобається нам ця людина чи ні. 

Й тут тобі зустрічається брутальний блондин, гарячий, як лава й між вами, мов щось спалахує...Жіноче єство мліє й вже собі будує плани про будиночок, собаку й трьох діточок...але на те свято замилування забігає здоровий глузд й заявляє своє категоричне НІ! І розгортається справжня битва між почуттями та розумом.

ПОЖИНАЮЧИ ПЛОДИ  - коли амплітуда вражень коливається від всеосяжного відчуття жаху, що павутиною налипало на шкіру до почуттів, які вібрували та стогнали  від задоволення.

- Може не реагуй на це як на кінець світу?

- Мене до нього тягне, - прошипіла я. -  Я на нього ведусь.

- Та на нього навіть я ведусь. А я вагітна й у мене є коханий чоловік. І що?

- Мені це не подобається…

- Можна подумати я у захваті, - похитала вона головою. - На скільки в тебе все погано?

- На бізнес це вже найменш схоже. Я вчора з ним цілувалася.

- Це все?

- У мене стрес, мої нервові клітини створили Культ Палкого Холодницького й тепер кожен нейрон спілкуючись з іншими нейронами передає цю унікальну інформацію від зв’язка до зв’язка.

- Наплакатися можна, - єхидно фиркнула вона. - І чого психуєш?

- Бо від того чистого згустку шарму мені хочеться самоліквідуватися й відформатувати свій мозок. Я його бачу і щупальці його харизми тягнуться до моєї центральної нервової системи, я заплутуюсь в чорному божевіллі його очей, яке проникає в кожну клітину мого власного тіла, змушуючи горіти й ламатися під цим натиском й десь там всередині мене, відчуття нереального щастя муркотить та згортається зручним бубликом.  А коли в гості до мозку приходить здоровий глузд я розпочинаю заганятися в п’ятий кут.

- Господи, що ж ти так усе ускладнюєш? Я вже й забула, яка ти складна, коли на горизонті в тебе з’являється хоч щось, що здатне тебе вивести зі стану рівноваги.

- Моя філософія, якраз дуже проста. Маєш проблему? Переконайся, що це саме проблема. І виріши її