Вітаю, мої любі читачі!!!

Новинка вже на сайті!!!

без вікового обмеження!!!

"Наша п'янка осінь"

Нова глава:

— Бляха-муха! Я так не хочу! — Вона обіймає мене і я на мить заплющую очі, вбираючи в себе тепло її тіла. Не знаю, коли буде шанс знову обійняти мого Пупсика, тому обіймаю якомога міцніше. Зараз я можу не приховувати своїх почуттів… вона всеодно гадає, що це все дружні, прощальні обійми. Цілую Слім в маківку і вдихаю аромат її волосся. Наповнюю ним свої легені і запам'ятовую. — Я не хочу, щоб ти їхав. 

  Відпускаю Слім з обіймів і встаю з дивана. Дивлюсь в блакитні очі і набираюсь духу, щоб врешті-решт піти. Таксі чекає… хоча це лише відмовка. Я не можу знаходитись занадто довго біля неї - бо ще одне її - "Я не хочу, щоб ти їхав" і я наламаю дров. Візьму і залишусь. А не можна. Не можна - бо я божеволію. Нам потрібно бути окремо… хоча я навіть не знаю, як буду без неї?.. Я вже не можу. І чим довше знаходжусь в її квартирі - тим більше розумію, треба йти. Зараз. Прямо зараз.

Мій телеграм канал

"Наше спекотне літо". 

без вікового обмеження.

УРИВОК:

  В нас все ідеально. Я навчився слухати і розуміти її… хоча не завжди ми сходимось в якихось деталях, але це не важливо. Всі невеличкі суперечки ми залагоджуємо в ліжку. Це нереально описати словами. Миритися з коханою дівчиною - це те, що дах зносить. Коротше кажучи, в нас все супер! Ми невимовно щасливі разом і я впевнений, що якщо ми змогли відпустити минуле - нам підсилу все. Головне, що ми разом. Я в ідеальному світі, де немає вечірок, немає галасу та алкоголю, а є найголовніше - кохання, пристрасть та океан веснянок і ніжності. Я щасливий. І бачу щастя в очах Саммер, яка дивиться на мене та усміхається. Вона наливає нам гарячий чай, і ми насолоджуємося теплим осіннім днем. 

Дякую за увагу. 

Героям Слава!

Мирного усім неба!