"Ти вже належиш мені" — Знижка!!!
Мирного та доброго дня всім!!!
Запрошую, Вас мої любі, до історії кохання, повної інтриг, протистояння, та справжніх почуттів. В романі, "Ти вже належиш мені", Вас чекає вогняна пристрасть, зневіра та протистояння характерів.
Уривок
Лев важко видихнув, відкинувшись на спинку крісла. Розмова обіцяє бути нелегкою. Розумів, одним лате, тут навряд чи обійдеться.
— У мене проблеми з жінкою.
Очі Всеслава округлилися. Чоловік хмикнув, похитавши головою.
— Від коли, це у тебе проблеми з жінками? — Не витримавши розсміявся чоловік.
— Хрещений я серйозно. Мені потрібна твоя порада.
Чоловік зі сивиною розсміявся ще більше, а тоді заспокоївшись заговорив.
— Леве, це мені до тебе на курси потрібно йти, у тебе до сотні жінок на рік, а в мене вже тридцять років одна й та сама.
— В цьому й річ, Всеславе! Кожен день з іншою, дурний зможе, а як прожити з однією все життя? — Бачив як на нього великими очима дивився дядько. — Я зараз не жартую. — Запевнив.
Всеслав знову захитав головою хмикнувши.
— Невже закохався? Чи може взявся за розум?
— Не знаю! — Лиш невдоволено відмахнувся Лев. Його дратувало глузування дядька, та все ж вирішив бути чесним, йому ж допомога потрібна. — Я просто зустрів її.
— Я гадав льодовики скоріше розтопляться, ніж це трапиться. — Глузував хрещений взявши чашку з Лате.
— Не смішно, Всеславе. — Фиркнув племінник.
— Гаразд! Пробач! — Зробив ковток гарячого напою сивий чоловік та попросив. — Що ж розповідай.
— Я зустрів її зовсім випадково. Вона чітко вирізнялася серед натовпу. Не така як всі. Не звична, неординарна, особлива та приваблива. Спочатку врятував, потім запросив на танець, а пізніше на знак вдячності змусив належати мені. — Набрав повні легені повітря, і видихнувши теж зробив ковток лате. Довго мовчав, а тоді знервовано продовжив прикипівши до полум’я. — Після цього я не міг знайти її. Здавалося, ця дівчина покинула країну, а вона увесь цей час була поруч. Змила макіяж одягла окуляри, і мої найкращі люди не змогли її знайти.
Приємного читання!!!
