Доброго та мирного вечора, любі!!!

На зимову історію кохання діє знижка!!!  

"Новорічно-різдвяна казка частина ІІ"

Історія, Стаса та Віки. На вас чекає фіктивний шлюб, випробування долі, протистояння героїв та справжні почуття. 

Вікторія та Станіслав

Уривок.

У двері постукали. У кабінет увійшов адвокат. Побачивши Вікторію в обіймах Тимурова, тека, яку він тримав в руках, впала на підлогу. Всі документи розлетілися. Аслан та Вікторія переглянулися та розсміялися. Вікторія звільнилася з обіймів названого хрещеного, і подалася до адвоката, допомагати збирати документи. Коли вони все зібрали, адвокат запитав.

— Я можу знати, що тут відбувається? — Гнівний погляд впав на Тимурова.

— Заспокойся, Мішо, це не те, ‘що ти подумав.

— Авжеж! — З недовірою промовив адвокат.

— Михайле Генріховичу! — Озвалася Вікторія. — Про, що ви подумали?

— Я... — Запнувся адвокат і розгублено глянув на Аслана.

 Вікторія припинила сміятися, й посерйознішавши заговорила.

— Вибачте, Михайла Генріховичу, але ви, мабуть, забули, що я заміжня.

— Так-так. — Невдоволено кинув адвокат. — Це дуже помітно! Ваш чоловік вже п’ять раз телефонував, хвилюється.

— Пізно схопився. — Ображено кинула Вікторія, і підійшла до вікна дивлячись на нічний Київ.

Аслан помахав кулаком адвокатові, товариш лише махнув на це рукою, та промовив.

— Мені потрібно підписати усі документи.

Аслан підійшов до дівчини знав, що адвокат зачепив болючу рану на її серці.

— Вікторіє, присядь нам потрібно дещо обговорити.

Вона послушно сіла адвокат та Аслан розповіли їй, що вони вигадали та повідомили план подальших дій, як поставити Руслану на місце та забрати усе, що вона присвоїла собі. План у цілому виглядав бездоганно, хоча Вікторія не вірила, що він спрацює. Про свою недовіру змовчала, підписала усі фальшиві, нотаріально завірені документи, які просили чоловіки. Михайло наостанок попросив.

— Вікторіє Павлівно, зателефонуйте чоловікові. Він не заслуговує...

— Михайле Генріховичу, — спокійно озвалась Вікторія. — Дозвольте особисте життя влаштовувати самостійно.

— Звичайно! Звичайно! — Невдоволено погодився Михайло. Зібравши всі документи, покинув кабінет, гнівно глянувши на Аслана.

Адвокат пішов, але неприємний осад після його слів залишився на душі дівчини. Вона не образилася на нього, хоча прикро від того, що він вважав її не серйозною. І це лише тому, що втекла від чоловіка. Але ж він не знав справжньої причини.

— Віко! — Покликав дівчину Аслан.

Вона сумними очима глянула на нього.

— Подзвони чоловікові.

Вікторія лише не погоджуючись закивала головою.

— Чому, ні? Ти ж кохаєш його?

Мирного вечора та тихої ночі!!!