Анонс наступного розділу "Приручити лисицю"

Ось і вийшов нарешті перший розділ мого нового роману "Приручити лисицю". За вашими проханнями, ви дізнаєтесь реальну історію Макса і Дарини, вже знайомими вам з книги "Крізь помилки минулого".

Ця історія складна, дуже емоційна та динамічна. Тут буде боротьба двох особистостей, багато протиречивих моментів, пристрастей і раптового палкого кохання проти всіх аргументів розуму та обставин.

Цього разу я вирішила не тягнути кота за хвіст і організувати зав'язку сюжету вже в перших абзацах, але через брак часу поки що вимушена публікувати розділи через день. Тепер сама згораю від нетерпіння розповісти історію далі й вже майже добу, пишу продовження, аби відновити стандартний щоденний графік. І поки ми всі чекаємо на новий розділ завтра о 10:00, все ж таки трохи привідкрию завісу тайни: Даринку дійсно змусили. )

***

– Сподіваюсь, ти розумієш, що програне бажання ти не виконала і борг все ще актуальний.
Ось, ті слова, яких я боялась найбільше. Аж руки сіпнулись. Хочеться послати Дена прямо в очі, але не можу того зробити, бо винна йому досить велику суму.
– Так, розумію. Я все тобі поверну до копійки.
– Коли? – вистрілює в мене наступним запитанням.
Очі Дена стають серйозними та холодними. Виникає бажання зіщулитись під цим поглядом, але ті, хто виріс в дитячому будинку, знають, що ніколи не можна проявляти слабкість. Потім все життя будеш жертвою.
– Дай мені два тижні. Я щось обов’язково придумаю. – вкотре я це повторюю? Вп’яте? В шосте? Сама вже не вірю в це.
– Фокс, ти мені набридла. А ну йди сюди.
Ден різко хапає мене за руку й силою тягне на себе так, що я опиняюсь на його колінах.
– Не треба, будь ласка. – благаю.
Теж вкотре? Я вже сама збилася з рахунку, навряд чи він поведеться на це знову.
Липка рука Дена опиняється під светром і починає ковзати тілом. Я заплющую очі, щоб стримати сльози. Не має він їх бачити! Не дам йому такої радості!
– Тобі ж приємно!
– Відпусти. – ще раз прошу жорсткішим голосом.
– Фокс, досить ламатись. Просто трошки покайфуємо, і ти розпрощаєшся з боргами. Як на мене, чудовий варіант для нас обох.
 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Іра Сітковська
02.10.2023, 13:59:29

старе "добре" - тобі ж подобається( приємно) і ти сама хотіла...
хоча тут НЕ САМА.

Сафо Мелі
02.10.2023, 17:39:31

Іра Сітковська, На жаль, так. Зловмисник завжди шукає собі виправдання.

avatar
Віра Вікторівна
02.10.2023, 14:09:09

Що життя Юлі, що життя Дарини... суцільна спроба ВИЖИТИ! Дякую за історії, які доносите до нашого серця!) ❤️❤️❤️

Сафо Мелі
02.10.2023, 15:58:15

Вера, ))) І я вам дуже дякую, що ви зі мною! ❤️

Інші блоги
Візуал ✨️✨️✨️
❤️ Візуал до 35 розділу книги "Ставка на хижака". ❤️ Образ Вікусі і Дем'яна на благодійному заході ✨️ ✨️✨️✨️ Уривок: — Сьогодні тут благодійні ігри, — пояснює Дем'ян мені на вухо. Від його гарячого
Лпм — Листопадовий Проблемний Марафон
Ну що, мої любі, запускаємо листопадовий марафон ❤️ ЛПМ — ЛИСТОПАДОВИЙ ПРОБЛЕМНИЙ МАРАФОН Система проста: одна ваша книга → дві книги інших учасників → читання → коментарі під час читання → підсумкова рецензія
Руки-ноги цілі...
Вітаю, мої любі читачі!❤️❤️❤️ Події в моїй історії Я ОБРАВ (НЕ) ТЕБЕ набирають дедалі більших обертів! Мар’яна вже не кричить, але дихає ще важко. – Ну, хоч боргу в тебе немає. Посміхаюся. –
Книжковий Tinder: шукаємо метч для своєї книги ❤️
Так, я знову придумала херню. Але цього разу без таблиць, дедлайнів, розподілів і мого нервового тику від перевірки, хто кому що дочитав. Після «Прочитай мене» захотілося зробити щось простіше й спокійніше. Таке, куди
200 підписників - маленька перемога))
Ну що, мої любі, у нас тут маленький ювілей! Нас уже 200! Двісті людей добровільно натиснули кнопку «Відстежувати» й тепер змушені спостерігати, як я пишу книги, вигадую нові, періодично сварюся з власними персонажами
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше