Історія наближається до фіналу...
Вітаю!
Ну що ж, любі мої читачі, роман “Потрібен мільйонер! Терміново.” добігає кінця. І вже у понеділок на нас чекає його завершення -- Епілог. Дуууже теплий та веселий ;-)
І не можу не подякувати вам вже зараз! Бо кожна історія, то завжди наша з вами співпраця та спілкування, енергія та підтримка – за що я вам, моїм читачам, щиро вдячна! ❤️
Звісно, нам ще треба дізнатися, як герої розвʼяжуть свої таємниці та знайдуть компроміс…
Позатим, навіть після сьогоднішнього продовження та останнього вчинку Свата, ми можемо здогадатися, що світло в кінці тунелю таки є ;-) інакше він точно не заварив би їй мʼятний чай))
А якщо ви ще не читали – заглядайте в оновлення!
– Я не думала спочатку, Свате! Навіть уявити не могла, яким важливим ти для мене станеш. А зараз… Зараз і та клята компанія не потрібна! – її руки впали та вона немов за пояс себе обхопила.
Сват мовчав, намагаючись все зрозуміти.
Але цей мимовільний жест тепер зовсім інакше сприймався. Щось всередині боляче зіщулилося, немов у відлунні. Мимовіль весь сіпнувся. До неї… попри все нерозуміння та злість! Бо його ж… хай там як.
– І я… спочатку просто подумала, що такого шансу може більше не бути, бо й не захочу нікого після тебе… – вона кинула на нього важкий погляд, в якому надто багато всього було. – А потім… коли ти мені показав, якими бувають почуття, стосунки… Я просто злякалася! Це все втратити… Тебе втратити, Свате! І… я не знала, як тобі сказати?! Що ти взагалі про дітей думаєш? Чи хотів колись? Я сама тільки позавчора тест зробила, коли ти поїхав… І просто не знала! – тяжко, з надривом знову видихнула Соломія, дивлячись у підлогу.
Вона розмовляла рвучко, як виштовхуючи з себе слова. Але… при тому, немов контролюючи себе з останніх сил. Аби тільки не склалося враження, що виправдовується чи намагається оббілити себе.
Це відчувалося. Немов сама вже визнала, що немає права на прощення. І це… наштовхувало на роздуми.
– І що ж там було, у вашій граній угоді, чого я не дочитав?! – поцікавився він з холодним відчуженням.
Також хочу нагадати, що після завершення роман піде на модерацію та буде деякий час недоступним.
Цьом! ❤️
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПобігла читати ! Клас !)))
Бородіна Марія Олександрівна, приємного читання! ;-)
Дякую, Олю, за книгу! Як завжди дуже класна історія вийшла: тепла, як вересень цьогоріч! І я вже в скорішому передчутті нової історії! Вона ж буде? Так?
Ірина Сердюк, Дякую! Так приємно, що ці герої викликали такі почуття! ❤️
Згодна, вони теплі)))
Буде обовʼязково!)) Тільки з невеличкою перервою у тижджень-півтора ;-)
Тільки обкладинку вибирали, а вже кінець... Час нас не жаліє) Дякую!
Ерін Кас, це точно, він несеться, немов на автобані))) Дякую!
Спасибі за чудових героїв!)
Софія Чайка, дякую за цікавість, Софіє!❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати