Що читати коли втомився бути сильним

   Дорогенькі, як ваше життя взагалі? Щось мені здається, що останнім часом якось не дуже(...Ну воно і не дивно, враховуючи події сьогодення. Ми продовжуємо жити, оточені смертю і це неабияк засмучує. Але знаєте, що я помітила, легше стає тоді, коли звертаєш увагу на проблеми інших людей. І вони якось не ламаються, тримаються, вірять. Хоч в скрутніших обставинах, інколи безнадійних...і тоді стає соромно і починаєш вірити і сам)

   Тому, якщо вас замучили негаразди і ви хочете відволіктися, пропоную прочитати ці книги. І тоді можливо ви глянете на власні негаразди з іншого боку) 

Почнемо з книги Лари Роса "Крила Хаосу".

Знаєте зараз багато хто переживає розлуку з рідними людьми та коханими. І в цій книзі теж, так сталося, що двох людей, які щиро люблять один одного розлучили. Тому, він — Фелікс готовий піти в будь-який світ, щоб знайти її — Айлін. Дівчину викрали до світу жорстокого, несправедливого, сповненого пасток та небезпек. Там, у ньому, під масками, ховаються справжні хижаки, які живуть лиш власними бажаннями, живлячись тим, що руйнують бажання інших...

А тепер про ще одну книгу Юлії Міхаліної "Храм його одержимості", що розбила не лише серця її героїв, але й розбиває серця читачів. У ній теж про розлуку. Розлуку матері та дитини, розлуку чоловіка та дружини, розлуку вільної пташки та безкрайнього неба.

Тут біль в кожному міліметрі. В міліметрі втрати, що пронизує до самих міліметрових клітиночок тіла, безвихідності та забуті. Але серце не можливо змусити забути, а свідомі гріхи відмолити...

І ще одна книга про біль Юлії Богути тут вже не фізичну, хоч і ця тут присутня, а душевну. Невиліковну. Та яка не загоюється, а лиш перетворюється на рубці. Давить безпощадним минулим і невідомим теперішнім. Біль втрати дорогої людини, яку не прожити самотужки. Можна лиш розділити, знайшовши того, хто зранений не менше ніж ти сам. ( книга "Ейлінг").

Ну і якщо ви ще не читали книгу "Бути людиною", то ця книга теж не про легкий життєвий шлях. Вона про спроби знайти в собі людину. Про пошуки сили для прощення. Про пошуки шляхів для виправлення старих помилок. Але й водночас про віру та вірність. Про любов та ненависть. Про дружбу і зради.

Любі, так хочеться побажати всім, щоб всі наші проблеми віришилися. Щоб не було більше розлук і втрат. Щоб нарешті дихалося без болі та відчуття провини.

Жити стає все важче, тому залишаймося легкими. Не навантажуймо себе образами, злобою...але й не легковажмо прощенням та вірою. Ми всього лиш люди! А це означає бути сильним і слабким водночас.