Відгук до книги "Сон" хочеться почати із слів, з яких починається анотація та перший абзац книги: Як часто вам сняться кошмари?"

Ану, зізнавайтеся, снилися вам колись віщі сни?) Бо мені от сниться всіляка маячня, або ж не сниться нічого. Ну а тут гг Руті з книги такі сни сняться час від часу.

До речі, зацікавило чому саме таке ім'я обрала авторка. Я люблю покопирсатися у значенні імен) ну так от, що виявилося.  Рута від грецької означає "рятівник". А також Рута — рослина сонця і має значення благодать, очищення, відвертає злих духів. У єврейській символіці уособлює покаяння та використовується в обрядах для відрази зла.

Інший гг — має ім'я Давид, що теж для мене є знаковим в цій історії. Думаю усі знають біблійну історію про перемогу юнака Давида над Голіафом велетнем.

Повертаємось до історії)). Як ви вже зрозуміли гг тут виступає подружжя Рута та Давид. Їх запросили на вечірку друзі на вихідні. І от якщо Давид горить бажанням там побувати, то от Рута не розділяє його ентузіазм. Адже їй надокучає один сон, який вона вважає попередженням щодо чогось недоброго. Таке з нею не вперше, тому вона сприймає це цілком серйозно. Попри сон з жінкою трапляється ще низка попереджень. Та все ж вони вирішують таки їхати.  І тут, я думаю жінка не правильно вчиняє із своїми відчуттями, вперто їх ігноруючи, проте цілком вірно вчиняє як дружина свого чоловіка, яка вирішила його підтримати попри все)).

На вечірку вони таки, до речі доїхали, хоч і не без дивних пригод. Їм на шляху зустрілися дуже дивні пасажири, які одразу насторожили Руту, проте не викликали особливої цікавості в її чоловіка. Так складаються обставини, що не дають їм нормально відпочити й вони змушені повернутися. Але їх знову зустрічають ті самі дивні пасажири і тут починаються якісь дивовижі. Наче інший, світ, життя, вони самі.

Все перевертається з ніг на голову. Рута вже іншим, але той інший, він дивний якийсь. От наче солодко з ним і лячно водночас. Наче красивий як ангел, але є в ньому щось демонічне. Не вдаватимуся в деталі, щоб не спойлерити, але ім'я дівчини дійсно наче зберегло її від злого і вона виступає рятівницею дивним чином не тільки себе, а й свого справжнього чоловіка Давида. Який теж перемагає у битві над своїм суперником Голіафом.

Знаєте, сни можна назвати свого роду паразитами нашої свідомості. Адже вони ну не зовсім реальні, але інколи стосуються реальних речей. Часом вони попереджають нас, а часом відволікають. І якщо ми без них цілком можемо існувати, то вони без нас нікуди. Інколи це вигідний паразитизм, але коли нам сняться кошмари....?

І кілька слів про людей-паразитів, які тут теж є. Хоч вони висвітлені в книзі як вигадані персонажі, проте цілком трапляються в реальному житті. Такі люди вчепляться в вас і вип'ють все до останньої крапельки. Так от хочеться закінчити на тому, щоб нам не траплялося)) таких п'явок, тих від яких хочеться ховатися у солодких снах, і щоб вони, не дай Боже, не переслідували нас ще й в кошмарах=)) Хай в нашому житті завжди знайдуться такі жінки Рути і чоловіки Давиди. І ми самі зрештою стремилися б такими бути.

Не паразитуймо!) Позбуваймося паразитів=) Щоб не будитися від кошмарів і не кошмармо інших)

Єдине мені здається обкладинка якось занадто романтична) вона наштовхує на щось легке невимушене, а історія аж ніяк не про затишні простині=))

Авторці подяка за цікавий твір та успіху у подальшому творчому шляху)