Додано
13.09.23 21:46:38
Життя відкладене на потім.
Близько трьох років тому, я вперше замислилась про те, що мені хочеться писати. Спочатку мене зупиняв страх. Я боялась за орфографічні помилки, адже нікому не подобається, коли йому вказують на неправильне розташування зап'ятої. Знайомо?)
Потім, здавалось, що мені недостатньо фантазії, хоча з самого дитинства, як на мене, я з нею на ти.
Надалі я запевняла саму ж себе, що ніхто не буде того читати.
І під кінець, відправила свою невпевненість за російським кораблем.
Наразі в мене є одна повністю написана книга і три в розробці. Я обожнюю ввечорі лягаючи в ліжко, створювати світи у своїй голові.
Та повернемось до "відкладеного життя". Протягом останніх 17 місяців я не могла змусити себе викласти хоча б главу. Все на потім, зараз не на часі. Тобі це відчуття також відоме? А життя йде, воно не очікує тебе.
Якщо ти чогось істинно бажаєш, то треба діяти прямо зараз (звісно в нормах кримінального права :-) P.S. знаю, що баян, але так воно і є).
І проводячи сьогоднішній день в роздумах про наступну главу, я виклала першу.
Чи пишаюсь я собою? Так.
Це ще не успіх, але якщо взагалі нічого не робити, а просто мріяти, то успіх буде, правда лише в мріях.
Люблю.
1 глава книги вже на сторінці ❤️
Єфремова Анастасія
63
відслідковують
Інші блоги
Нещодавно я почала публікувати свій новий роман "Це все через тебе", а сьогодні хочу поділитись з вами візуалізацією головних героїв (вона буде трохи нижче). Також вперше до своєї книги я почала склади мудбоард,
Дякую усім, хто обирав візуал! Результат!!!) Тож Айві та Блейк з "Весільний ранок у Вегасі". Запрошую до новинки!!! Книга “Шалена ніч у Нью-Йорку” Майка та Анабель виглядають так Мій телеграм:
Для тих, хто ще не читав мої вірші, я вирішида поділитися деякими цитатами з них: ❤️ "Щастя миттєво згасло... Не весело, а гірко... І Сонце не тішить... Не співається, не танцюється, не хлюпочеться" ❤️
Вітаю, любі читачі! Завершуються останні години знижки на мою “Бунтарку”! Більше знижок на передплату не буде. До речі, незнаю, чи говорила, перша і чернеткова назва книги була інша) “Пуститися берега”,
Не могла позбавитись спогадів від слова «шльондра», бо у мене бабуся прости-господи дівчат називала «Шльондра Шльондрівна». А я собі чомусь завжди уявляла Фрекен Бок. Ось так читаєш про головну героїню, а фантазія
2 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПочаток веселий, цікаво у які ще халепи вляпається наша молода медикиня і як викручуватись буде )))
Галинка, Халеп буде велика купа)
Дуже рада, що Вам сподобалась 1 глава ❤️
Дуже дякую за зворотній звʼязок ❤️?
Успіху Вам!)
Галинка, Дякую❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати