Вітаю, любі Натхненники!
Запрошую до книги.
"Наше спекотне літо".
Нова глава
— Саммер… невже ти не бачиш, що я від тебе божеволію?
Саммер ніяковіє, кусає губи і тихо промовляє.
— Навіть коли розумію це, - думаю, що навигадувала собі бозна що…
— Саммер… — Я не вірю, що чую таке. — Чому ти не віриш?
— Колись мене ніхто не помічав… особливо такі хлопці, як ти… — Саммер зробила ковток вина, і важко видихнувши, підтягнула плед до шиї.
— Такі хлопці, як я? — Мої брови зійшлися на переніссі.
— Зірки-коледжу.
— Так… в коледжі я був іншим… але…
— Що "але"?
— Одна ніч змінила мене. І хоча ти думаєш, що я гульвіса та шибайголова, який полюбляє лише вечірки - це не так. — Я ковтаю. Відчуваю присмак гіркоти… все як завжди, коли хочу пригадати ніч, яку взагалі не пам'ятаю.
— І мене… змінила одна ніч. Тому я тут.
Дякую, мої любі за те, що продовжуєте дарувати Ілаю та Саммер свою любов та емоції.
Мій інстаграм
Дякую за увагу.
Героям Слава!
Мирного усім неба!
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНевже він таки намагався... чи то був спір?
Вера, Оооо там така заплутана ніч, що просто жесть. Ілай дуже намагається, щось пригадати, але... Можливо, якщо Саммер хоч натякне тоді і Ілай згадає.
Їх обох змінила одна ніч...??? .....
Олена Гушпит, Оооо так!!! Тільки він нічого не пам'ятає... а в її пам'яті вона закарбувалась...
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати