Вітаю, любі Натхненники!

Запрошую до книги.

"Наше спекотне літо". 

Нова глава

— Саммер… невже ти не бачиш, що я від тебе божеволію?

   Саммер ніяковіє, кусає губи і тихо промовляє.

   — Навіть коли розумію це, - думаю, що навигадувала собі бозна що… 

   — Саммер… — Я не вірю, що чую таке. — Чому ти не віриш?

   — Колись мене ніхто не помічав… особливо такі хлопці, як ти… — Саммер зробила ковток вина, і важко видихнувши, підтягнула плед до шиї. 

   — Такі хлопці, як я? — Мої брови зійшлися на переніссі. 

   — Зірки-коледжу. 

   — Так… в коледжі я був іншим… але…

   — Що "але"?

   — Одна ніч змінила мене. І хоча ти думаєш, що я гульвіса та шибайголова, який полюбляє лише вечірки - це не так. — Я ковтаю. Відчуваю присмак гіркоти… все як завжди, коли хочу пригадати ніч, яку взагалі не пам'ятаю. 

   — І мене… змінила одна ніч. Тому я тут.

Дякую, мої любі за те, що продовжуєте дарувати Ілаю та Саммер свою любов та емоції. 

Мій інстаграм

Дякую за увагу. 

Героям Слава!

Мирного усім неба!