Новинка! Фентезі про непокірну принцесу
Вітаю, мої любі!
Неймовірно рада, що можу поділитись з вами всіма своєю радісною новиною: у голосуванні, що я проводила в блозі, перемогла книга, ідею якої я виношувала понад три роки. Ви надихнули мене, дали віру в цю книгу (а я розмірковувала навіть, чи взагалі така історія комусь може сподобатись), і я таки зважилась, почала публікацію своєї історії про непокірну королівську доньку під назвою "Принцеса (не) бажає заміж".
Зараз, у блозі, хочу розповісти вам про цю історію трішечки більше, аби зберегти подробиці і, можливо, ще більше захопити вас книгою. Якщо ще не додали її в бібліотеку, то поспішайте це зробити! Продовження виходить регулярно, я вже встигла продумати сюжет до кінця, і найголовніше тепер викласти його на папері, аби кожен бажаючий міг прочитати.
Для початку покажу надзвичайну обкладинку у більшому розмірі, ніж на сайті. В центрі композиції, власне, сама принцеса Аврора. Колись, побачивши її з цим мечем, я подумала: що така красива дівчина забула зі зброєю в руках? А потім... Потім до мене прийшла ідея.
Образ принцеси Аврори, непокірної доньки короля, яку намагаються видати заміж за некоханого (бо важко кохати того, з ким ти навіть не розмовляла ніколи) випірнув сам собою. Я не встигла й моргнути, як у мене вже була повна задумка (але її вам не розкажу, бо ж тоді нецікаво буде читати).
Тож... Аврорі пророчать вийти заміж за красеня, зрозуміла я, але іноді зовнішність буває оманливою. От і вона боїться, що щасливої історії не вийде. І хоча маршал Абеларо вміє тривожити дівочі уми, наша героїня поки до одруження з ним не готова!
Так, в таких закохуються з першого погляду. А потім гинуть через власні почуття, бо Лорд Тіней кохати не вміє.
Та меч на обкладинці не просто так. Дивлячись на цю красуню, я впевнилась: вона гарантовано втече. Аврора не розчарувала і проклала собі шлях... До військової академії. Саме так. Принцеса, тендітна дівчина, серед хлопців... Вона знайшла вихід, як там не приваблювати зайвої уваги! Як? Про це ви можете прочитати в книзі!
Тож історія вже почала писати себе сама. Це не буде книга про дівчину, в якої все виходить "з першого разу" та "простіше нікуди" - зате я розкажу вам про вперту, цілеспрямовану героїню. Тут не буде кохання з першого погляду (хоча маршал, зараза, гарний) - зате буде історія про людське зближення та прийняття. І про стереотипи, звісно, про те, чому не можна вірити жодним чуткам.
Це буде героїня, яка знає собі ціну (мене давно просили!), проте, можливо, не знає ціни власного страху. І герой, який взагалі-то владний, але не в контексті "схопити жінку, закинути її на плече і затягнути у печеру". Думаю, він вам теж сподобається, коли ви познайомитесь ближче.
Також ця книга відкриває своєрідний цикл "гендерних інтриг". У мене в планах є мінімум три історії (рахуючи цю) про дівчат, що з певних причин прикидаються чоловіком, тож я дуже сподіваюсь, що тема вам "зайде", і ви читатимете ті книги з задоволенням! Але то все ще в майбутньому, а поки - подивимось, як житиметься нашій принцесі. Адже...
Звісно, жодного «так, Авроро» я від портрета не почула, але сама вже надихнулась рішучістю. Втікати! Але весь світ – не лорд Абеларо, більшість в курсі, як виглядає принцеса. А якщо й не знатимуть, то шукатимуть у відповідності до парадних портретів. Перетворитись в бруднулю, бродяжку, на яку ніхто й не гляне?..
Я зазирнула в дзеркало і зітхнула. Навіть якщо я з голови до п’ят обмажусь брудом, осанка та впевнений погляд нікуди не подінуться. А ніжні руки не дадуть видати себе за просту робітницю. Та й що я робитиму? Варто мені прийти в поле жати, як миттю здасться, о Дієго Абеларо – не таке вже й велике зло!
Жодних ілюзій стосовно свого простого життя я не мала. Не витримаю. Але…
Але ніхто не шукатиме чоловіка.
Тож як воно - молодій гарній дівчині, принцесі, прикидатись хлопцем у військовій академії, і чи шукатиме маршал свою наречену-втікачку, дізнаєтесь тут, у книзі "Принцеса (не) бажає заміж".
Якщо ж ви голосували у попередньму блозі за іншу ідею (або за всі три, таких людей теж було багацько), то не засмучуйтесь, всі книги будуть написані. Мої слова - то моє дихання, моє натхнення, яким я хочу поділитись з вами. Попереду ще багато книг і багато ідей!
Не забувайте коментувати блог, діліться своїми думками стосовно персонажа (можливо, ви вже почали читати?)
Я ж побігла писати наступний шматочок, аби зранку порадувати вас свіжим продовженням і в "Принцесі", і в "Пліткарці".
Люблю вас!
Ваша Марго Вольська.
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже класна історія, вже зачарувала!
Дякую, миру та натхнення, я знову з Вашими героями
Дякую за історію. Гадаю вона буде цікавою як попередні історії, біжу читати
Не дуже люблю книги де присутня гендерна інтрига, але ця історія мене зацікавила, тому і голосувала за неї. Знаю, що далеко до тих розділів, але чекаю на взаємодію героїв, чомусь ті моменти є найцікавішими для мене) Натхнення вам, нехай легко пишеться♡
Дякую. Цю книгу я поставила першою і рада, що вона пишеться. Вже читаю)))
Таля, О, дуже рада, що ви вже серед читачів! Так, історія нарешті дійшла до реалізації, я вже давно хотіла її показати всьому світові, тепер нарешті зважилась)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати